|
|
 25 травня 2010 року в приміщенні Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України відбувся “круглий стіл”, присвячений обговоренню проекту Закону України “Про Концепцію державної етнонаціональної політики України”. В ньому взяли участь представники центральних органів виконавчої влади, народні депутати України, провідні науковці, експерти та фахівці у галузі етнополітики, керівники громадських організацій національних меншин.
22 травня активісти Товариства австрійсько-німецької культури ім.Й-В.Гете “Відродження” на території історико-культурного заповідника “Кладовище по вул.Зеленій в Чернівцях” вшанували пам’ять вояків австро-угорської армії, загиблих у I Світовій війні. До пам’ятного хреста було покладено вінки та квіти, запалено свічки.
Пам’ятні знаки відновлені в 1996 році за кошти австрійського товариства
Читати далі На Зелені свята німецьке товариство вшанувало пам’ять загиблих у I Світовій війні
 21 травня 2010 року у Національному театрі опери та балету м.Кишинева відбулося урочисте відкриття ювілейних ХХ Днів слов’янської писемності і культури у Республіці Молдова. Окрасою святкового багатонаціонального концерту стали українські номери у виконанні місцевих професійних та самодіяльних співаків і танцюристів.
Під час концерту відбулася презентація українських національних костюмів, переданих Посольством України в Республіці Молдова танцювальному колективу «Водограй, які були виготовлені за сприяння МЗС України в рамках реалізації бюджетної програми «Заходи щодо підтримки зв’язків з українцями, які проживають за межами України».
 Слово «толерантність» – сьогодні одне з найпопулярніших, найуживаніших у світі. У нашому суспільстві все частіше з’являється воно у лексиці державних, громадських, культурних діячів, журналістів – усіх тих, хто причетний до процесу демократичних перетворень. Воно як пароль, який свідчить про належність його носія до кола людей з сучасними поглядами на життя та міжособистісні стосунки.
Для України, як багатонаціональної держави з розмаїттям культур і релігій, питання терпимості, етичності, гуманістичного виховання стають чи не головним чинником внутрішньої стабільності країни.
Актуальність теми формування толерантної свідомості безсумнівна. Сподіваємось, що пропоновані методико-бібліографічні матеріали стануть в нагоді викладачам, керівникам громадських організацій, журналістам, всім тим, хто не байдужий до питань протидії жорстокості, насильства, ксенофобії, тероризму.
Список складено на основі бібліографічних джерел ЦРБ ім. Є. Плужника, Публічної бібліотеки ім. Л. Українки, Національної Парламентської бібліотеки, ресурсів Інтернет.
12 травня сесія обласної рада з ініціативи обласної державної адміністрації внесла зміни до Програми підтримки національно-культурних товариств області та української діаспори. Зокрема, передбачено, що цьогоріч буде виділено значно більше коштів для української діаспори в Румунії та Молдові. Будуть фінансуватися заходи за участі делегації області у проведенні Шевченківських днів та Днів української культури, а також традиційних днів слов’янської
Читати далі Цьогоріч вдвічі збільшено фінансування Програми підтримки національно-культурних товариств та української діаспори
 Українська держава – багатонаціональна. Потреба вивчення процесу етнонаціонального розвитку меншин, які мешкають в Україні, є однією з актуальних в сучасній науці. Починаючи з 90-тих рр. ХХ ст. на українських землях відбулися зміни у соціально-економічній, політичній та духовній сферах. В процесі становлення громадянського суспільства на перший план виходить національне питання, особливо політика держави щодо національно-культурного розвитку України. Південні області країни не є виключенням. З ХVІІІ ст. на ці землі почали переселятися іноземці, що сприяло формуванню специфічної національної карти регіону. Одеська область має свій особливий, не тільки в масштабах України, але і в масштабах всього світу, статус. Навряд чи знайдеться ще одна область, де проживає така кількість націй та народностей. За статистичними даними, Україну називають своєю Батьківщиною представники 134 національностей, з них 133 проживають в Одеському регіоні (1;3).
 Варшава – У польському уряді сподівалися, що ухвалений сеймом закон про закордонного поляка, який називають «Картою поляка», призведе до активізації польської діаспори у світі, зокрема допомагатиме у збереженні національної тотожності тим полякам, які проживають на пострадянських теренах. Однак, нині Міністерство закордонних справ Польщі вважає, що закон «Карта поляка» не виправдав себе. Читати далі: Єва Поштар. Через недостатнє знання рідної мови ускладнюються зв’язки польської діаспори з батьківщиною
 З нагоди 65-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 4 травня на меморіальному комплексі «Eternitatea» у Кишиневі відбулася офіційна церемонія закладки алеї калини і каштанів, ініціатором якої виступив Союз українців Молдови на чолі із Світланою Мислицькою.
Ця акція стала продовженням ініціативи, реалізованої в 2008 році Посольством Республіки Білорусь у Молдові, яке заклало на меморіальному комплексі алею беріз на честь полеглих воїнів. В Україні калина традиційно символізує добру пам’ять про рідних та близьких, а тому вона нагадуватиме про ратний подвиг тих, хто віддав життя за звільнення від фашизму. Кущі калини і каштани прикрасять меморіальний комплекс «Eternitatea» і стануть ще одним свідченням пам’яті про загиблих у роки Великої вітчизняної війни 1941-1945 р.
 6 травня на цвинтарі по вул.Зелена м.Чернівці з ініціативи Єврейської громади області відбувся мітинг-реквієм, присвячений 65-й річниці Перемоги та пам’яті жертв Голокосту.
Вів мітинг голова Єврейської громади Лев Клейман, який зупинився на історичній ролі євреїв у боротьбі з нацизмом. Так сотні тисяч представників цієї нації за подвиги у роки Великої Вітчизняної війни були відзначені орденами і медалями, майже півтори сотні з них було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Л.Клейман відзначив, що за період 1933-1945 років фашистами було знищено понад 6 мільйонів громадян єврейської національності.
Перед присутніми також виступили представники влади, так, зокрема, начальник управління з питань внутрішньої політики облдержадміністрації Іван Пазяк, який відзначив, що «гіркі уроки і наслідки єврейського Голокосту стали трагічною сторінкою історії світової цивілізації. Ця тема досліджується істориками, вивчається у шкільних курсах в усьому світі та й в Україні. Це запорука того, що пам’ять буде збережено не тільки як частину історії, а й як урок і попередження для всього людства».
 Положеннями Протоколу третього засідання Змішаної міжурядової Українсько-Румунської комісії з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин, підписаного 4 грудня 2002 року, та Протоколу зустрічей міністрів закордонних справ України та Румунії, підписаного 4 липня 2006 року, було заплановано проведення спільного моніторингу стану задоволення прав румунської національної меншини в Україні та української — в Румунії.
Розглянемо причини та етапи проведення моніторингу.
Причини, що обумовили необхідність проведення спільного моніторингу
Румуни займають сьоме місце за чисельністю серед національних меншин України. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року в Україні проживає 151,0 тис. чол. або 0,3% всього населення країни, з яких 114,6 тис. (12,5%) осіб проживає у Чернівецькій області, 32,1 тис. осіб (2,6%) — у Закарпатській області, інші розселені дисперсно в Автономній Республіці Крим (268 осіб), Донецькій (372 особи), Одеській (724 особи), Миколаївській (162 особи), Херсонській (206 осіб), Кіровоградській (139 осіб) областях там. Києві (203 особи).
|
|
