Чому події в сусідній Молдові можуть бути цікавими українцям та буковинцям зокрема? По-перше, в Чернівецькій області проживає велика молдавська громада (третя за чисельністю), яка, очевидно, з цікавістю спостерігає за подіями в Молдові. Існує й другий, не менш важливий фактор. Для ідеологів «Романії Маре» існує певний поетапний сценарій впровадження цього проекту, першим етапом якого є якраз поступова культурна, економічна та політична анексія Молдови до складу Румунії. Наступним кроком стане висунення територіальних претензій до України (мова йде про Чернівецьку та Одеську області).
5 вересня в сусідній Молдові було проведено референдум, на якому її громадян запитали, чи підтримують вони всенародне обрання Президента, а не обрання його в парламенті. За попередньою оцінкою ЦВК, участь у референдумі взяло 29% виборців, тож його було визнано таким, що не відбувся (за законом, щоб референдум був визнаним таким, що відбувся, в ньому мали взяти участь не менше 1/3 всіх виборців). Ідея з проведення референдуму належить правлячому Альянсу «За європейську інтеграцію», натомість активно закликали бойкотувати референдум представники опозиційної Партії комуністів Республіки Молдови (ПКРМ). Тепер більшість політиків, міжнародних спостерігачів та експертів схиляються до думки, що найближчим часом повинен бути оголошений розпуск парламенту Молдови та проведені дострокові вибори.
Коротка передісторія кризи.
У квітні 2009 року в Молдові пройшли чергові парламентські вибори, на яких перемогу святкувала ПКРМ, отримавши 60 з 101 мандатів у парламенті. Водночас в квітні минулого року відбулись масові акції протесту в Молдові, під час яких було розгромлено будівлю Парламенту Молдови. Тодішня комуністична влада Молдови на чолі з Президентом Володимиром Вороніним звинуватила в організації погромів силові структури сусідньої Румунії. Це спричинило різке погіршення відносин між Румунією та Молдовою, яке супроводжувалось висилкою дипломатів, введенням віз тощо.
Згадані вище події не дозволили комуністам здобути перемогу на виборах Президента Молдови, якого обирає парламент республіки. Комуністам так і не вдалось набрати необхідної кількості голосів депутатів на підтримку свого кандидата у Президенти (за Конституцією за нього повинні проголосувати 3/5 від складу парламанту, тобто 61 депутат). Тож після двох невдалих спроб обрати Президента парламент було розпущено.
У липні минулого року відбулись позачергові вибори, в результаті яких в парламенті було сформовано нову правлячу коаліцію, куди увійшли всі партії, окрім комуністів. Водночас, нова коаліція теж не змогла обрати президента, оскільки до її складу входить лише 53 депутата. Виконуючим обов’язки глави держави став голова парламенту Михайло Гімпу. Варто відзначити, що цей політик є представником Ліберальної партії, – найбільш «прорумунської» політичної сили Молдови. Його неодноразові заяви про «радянську окупацію» Молдови, «російську окупацію» Придністров’я викликали хвилю критики не тільки з боку опозиції, але й з боку інших членів правлячої коаліції.
М.Гімпу виступав одним із розробників поправок до Конституції, згідно з якими вибори Президента мали відбуватися всенародно, він також був одним з найбільших прихильників проведення референдуму з цього питання. Тому провал референдуму, до участі в якому правляча коаліція не змогла змобілізувати навіть третину виборців, свідчить про різке падіння рейтингу як правлячої коаліції, так і апологетів швидкого приєднання Молдови до Румунії.
(Довідково: у 2004 році під час перепису в Молдові 75,8% населення ідентифікували себе як молдавани, а 2,2% – як румуни).
Водночас ще невідомо, чи зможе ПКРМ закріпити свій тактичний успіх на референдумі повноцінною перемогою на парламентських виборах, і чи ці вибори покладуть крапку в політичній кризі в Молдові…
Тарас Халавка, секретар Товариства “Український народний дім в Чернівцях”
Карта з сайту: Википедия http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0
Scridb filter
Leave a Reply