У Верховній раді України зареєстровано законопроект “Про мови в Україні”

Ініціаторами даного  законопроекту зазначені депутати Єфремов О.С. (Партія регіонів), Симоненко П.М. (Комуністична партія України) та Гриневецький С.Р. (блок Литвина).  Закон хоч і закріплює статус української мови як єдиної державної, водночас містить цілу низку положень, які по суті нівелюють цей статус.  Так, стаття 8 даного законопроекту визначає умови для визнання мови  регіональною та перелік мов, які можуть отримати цей статус. До них зокрема віднесено наступні мови: російська, білоруська, болгарська, вірменська, гагаузька, ідиш, кримськотатарська, молдавська, німецька, новогрецька, польська, ромська, румунська, словацька та угорська. До кожної з цих мов можуть застосовуються заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин, якщо кількість осіб – носіїв регіональної мови, що проживають на території, на якій поширена ця мова, складає 10 відсотків і більше чисельності її населення.

Визначальною у законопроекті є також стаття 12, яка регламентує застосування регіональних мов в офіційному діловодстві  та в органах влади.  Відповідно до пункту 1 цієї статті,  “у межах території, на якій поширена регіональна мова, що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, в роботі, діловодстві і документації місцевих органів державної влади і місцевого самоврядування нарівні з державною мовою використовується ця регіональна мова. У листуванні цих органів з органами державної влади вищого рівня дозволяється застосовувати цю регіональну мову”. Тому, у разі прийняття закону, ми зможемо отримати ситуацію, коли Чернівецька облдержадміністрація буде писати листи в Адміністрацію Президента України  та  Кабінет Міністрів румунською мовою, Закарпатська – угорською, а райдержадміністрації з Одеської області – молдавською, гагаузькою чи болгарською. Бо, відповідно до вищезгаданих норм, вони матимуть на це право.

Пункт 2 цієї ж 12 статті,  визначає, що держава гарантує відвідувачам органів державної влади і органів місцевого самоврядування надання послуг державною мовою, а в межах території, на якій поширена регіональна мова, й цією регіональною мовою. Необхідність забезпечення даної гарантії має враховуватися при доборі службових кадрів. Прийняття даного законопроекту у такій редакції означатиме, що без знань мови меншин жодного чиновника не зможуть взяти на роботу в обласні та районні державні адміністрації, навіть якщо на території відповідних областей чи районів українці становитимуть більшість. Чи не обмежать такі законодавчі новели права українців на працю в органах влади?

Повний текст законопроекту можна прочитати тут: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=38474