15 грудня 2010 року в приміщенні Новоселицького районного ліцею було проведено круглий стіл «Ідентичність прикордоння: досвід буковинської толерантності», в рамках якого відбулася презентація «Кодексу толерантності» (збірника нормативних актів, що встановлюють права етнічних меншин). Публікація «Кодексу толерантності» стала можливою завдяки фінансовій підтримці облдержадміністрації та Міжнародного Фонду «Відродження».
Директор Буковинського центру виборчих технологій (БЦВТ) Ігор Баб’юк розповів про діяльність БЦВТ, спрямовану на підтримку етнічних громад Чернівецької області. Він повідомив присутніх про те, що окрім видання «Кодексу толерантності» заплановано провести ряд тренінгів з питань толерантності для вчителів шкіл, де навчання ведеться мовами меншин, та серію круглих столів з представниками національно-культурних товариств в етнозмішаних районах області.
Один з упорядників збірника Тарас Халавка ознайомив присутніх з передісторією написання «Кодексу толерантності», а також відзначив необхідність доопрацювання українського законодавства, яке регулює права національних меншин, зокрема в частині приведення його положень до вимог загальноєвропейських нормативних актів.
Голова Товариства «Український Народний Дім в Чернівцях», співупорядник Кодексу Володимир Старик відзначив надзвичайну актуальність тематики толерантних міжнаціональних стосунків, особливо з огляду на останні міжетнічні протистояння в Росії. На його гадку, найкращою характеристикою толерантності є визначення, дане у Декларації ЮНЕСКО – «толерантність – це єдність у різноманітті».
Заступник голови райради Василь Горбатюк позитивно оцінив видання Кодексу толерантності, висловивши впевненість, що це допоможе не тільки активістам національно-культурних товариств, але й простим мешканцям нашого багатонаціонального краю знаходити порозуміння у стосунках між собою.
Учасники круглого столу також обговорили питання співпраці різних етнічних громад, які проживають в Новоселицькому районі, запропонували шляхи вирішення проблем, з якими стикаються представники національних меншин.
Зокрема, заступник голови Новоселицької райдержадміністрації Юрій Стаднічук відзначив, що на території району склалися давні дружні стосунки між різними етнічними громадами, спільно проводяться культурологічні та мистецькі заходи, а органи виконавчої влади підтримують національне розмаїття Новоселиччини.
Під час круглого столу було проведено анонімне анкетування його учасників, серед них виявилося 9 українців, 14 молдаван і 1 росіянин.
Рідною мовою назвали українську семеро учасників (6 українців та 1 молдаванин), молдавську – десятеро (всі молдавани), румунську – троє (всі молдавани), російську – четверо (1 росіянин та 3 українці).
Більшість присутніх (15 осіб) висловилися за те, щоб навчання їхніх дітей велося українською мовою. Решта учасників анкетування віддали перевагу навчанню іншими мовами: молдавською (3), румунською (2), російською (1), четверо висловилися за навчання двома мовами – молдавською та українською (2) та румунською та українською (2).
Всі опитані учасники позитивно оцінили можливість запровадження в Україні норм Гаагзьких рекомендацій ОБСЄ щодо запровадження освіти для представників національних меншин за наступною формулою: «дитина повинна починати своє навчання в школі переважно рідною мовою, державна вивчається як предмет, однак поступово навчання державною мовою повинне збільшуватись і у старшій школі переважна кількість предметів має викладатись державною мовою».
Круглий стіл проводився в рамках реалізації Буковинським центром виборчих технологій проекту Міжнародного фонду «Відродження» «Ідентичність прикордоння: досвід буковинської толерантності».
Scridb filter
Leave a Reply