Історія Бессарабської митрополії є тісно пов’язана з Галицькою митрополією; за часів князя Данила Галицького бессарабські землі входили до складу Галицького князівства. Молдавська Церква після свого заснування не була в складі Волоської (Румунської) Церкви. Оскільки і політично між молдаванами і румунами не було єдності. У 1371 (1376) році для Молдавської митрополії єпископів висвячував митрополит Галицький Антоній. Юрисдикційно ця територія належала Константинопольському Патріарху, який у 1401 році визнав окрему Молдавську митрополію. А висвячення єпископів українцями можна розглядати як крок з благословення Константинополя (які також входили до його складу).
Територіально Бессарабія включає також і українські землі: Хотинський регіон на півночі та Ізмаїльський та Акерманський на півдні.
У середині XV століття Бессарабія потрапила під владу турок. В такому стані вона проіснувала до російсько-турецьких воєн. Коли у 1808 році був утворений Молдово-Валахський екзархат в складі Російської Церкви. І підпорядковувався він Київському митрополиту. Однак, в результаті Бухарестського мирного договору 1812 року між Росією і Туреччиною в складі РПЦ залишилась тільки Бессарабія. Так було утворено Кишинівську єпархію.
У складі Російської Церкви Кишинівська єпархія існувала до 1918 року, коли ці землі були захоплені Румунією. Разом зі зміною політичної влади відбулась і зміна церковного підпорядкування. Парафії на території Бессарабії були перепідпорядковані Румунському Патріарху. 15 листопада 1923 року офіційно була заснована Бессарабська митрополія. Проти таких дій відразу виступив Синод Російської Православної Церкви на чолі з Патріархом Тихоном.
У такому становищі Бессарабія проіснувала до початку ІІ Світової війни, коли згідно пакту Рібентропа-Молотова Радянському Союзу відходили бессарабські землі. У 1940 році південна та північна частини Бессарабії були передані Українській РСР. А з центральних земель утворено Молдавську РСР.
Під час ІІ Світової Війни територію Молдавії знову захопила Румунія. Також було відновлено церковну юрисдикцію, що складалась з трьох єпархій: Хотинської, Ізмаїльської та єпархії Четатя-Абле (Білгород-Дністровський). Після закінчення війни радянська влада відновила Молдавську республіку в складі СРСР. У травні 1946 року в Бухаресті Патріархи Московський Алексій І та Румунський Никодим підписали угоду, згідно якій територія Молдавії належить Російській Церкві. Угода була підписана під прямим тиском радянської влади, оскільки на той час Румунія була окупована Червоною армією.
На момент окупації Бессарабська митрополія налічувала 1090 храмів та 18 монастирів. В 1989 році залишилось тільки 192 церкви та один монастир.
Відновлення митрополії у складі Румунського Патріархату відбулось після того, як 1990 році невдоволений діями правлячого архиєрея, вікарний єпископ Бельцький Петро (Педурару) звернувся до Ясського митрополита РумПЦ. Згодом Синод Румунської Церкви розглянувши прохання єпископа прийняв його в свою юрисдикцію.
Разом з єпископом до РумПЦ перейшла частина кліриків та вірних Молдови, які не бажали залишатись в Московському Патріархаті. Було оголошено про відновлення діяльності Бессарабської митрополії. Нову структуру підтримали національно-демократичні сили країни – Християнсько-демократична народна партія.
Не зважаючи на тиск з боку проросійського керівництва Молдавії, у 1997 році влада була змушена зареєструвати Бессарабську митрополію за рішенням Страсбурзького суду з прав людини.
Паралельно з цією митрополією існує структура Московського Патріархату. Останній неодноразово звертався до Патріарха Румунського Феоктиста з метою врегулювання ситуації. Однак, ніяких домовленостей так і не було досягнуто.
28 лютого 2005 року митрополитом Бессарабії Петром було утворено Екзархат на Нових Землях і в його складі Московське благочиння. Благочинним став протопресвітер Олександр Зарнадзе (колишній клірик РІПЦ та Чорногорської Церкви), який був прийнятий в сущому сані.
Після запиту з Московського Патріархату Екзархат було скасовано. Однак, діяльність благочиння припинено не було. До його складу входить кілька священиків, заборонених в МП.
Свого часу митрополит Петро претендував і на юрисдикцію бессарабського регіону України. Так кілька років тому він додав до свого титулу „Хотинський” (єпархія в Хотині існувала під час ІІ Світової Війни). Однак, після протесту української сторони він відкликав своє рішення.
На сьогодні у складі Бессарабської митрополії в Україні діє одна парафія в селі Камишовка Одеської області (Ізмаїльський район). Настоятелем є священик Анатолій Кристя. Громада зареєстрована у державних органах як автономна православна парафія.
24 жовтня 2007 р. Синод Румунської Православної Церкви утворив 7 нових єпархій. Зокрема, було відновлено 3 єпархії Бессарабської митрополії, які існували до 1944 року. Наразі їх центри знаходяться в молдавських містах Бельци, Кантемирі та Дубоссарах, але з часом Румунська Церква має на меті перенести єпископські кафедри в українські міста – Хотин, Ізмаїл та Білгород-Дністровський.
Відновлення єпархій викликало негативну реакцію Московської Патріархії та УПЦ (МП).
Так, 24 жовтня 2007 року, Синод Української Православної Церкви засудив рішення РумПЦ, зазначивши зокрема, що: «Вищеозначені дії Румунської Православної Церкви становлять загрозу для цілісності не лише Української Православної Церкви, але й Української держави, оскільки створюють умови для зростання сепаратистських настроїв на Буковині та Одещині».
У зв’язку з цим розпочалися переговори між РумПЦ і РосПЦ, які з самого початку наштовхнулися на труднощі.
22 листопада 2007 року в Троянському монастирі Болгарської Православної Церкви відбулась перша зустріч із врегулювання ситуації довкола Бессарабської митрополії. Сторони не досягнули консенсусу. Російська сторона наполягає на неканонічності рішень Синоду РумПЦ. З румунського боку було запропоновано утворити автокефальну Церкву в Молдові, об’єднавши митрополії обох Церков. Сторони вирішили продовжити діалог до остаточного врегулювання конфлікту.
Джерело публікації: www.risu.org.ua
Карта з Вікіпедії
Scridb filter
Leave a Reply