Eтнічнi громади Чернівецької області

У  Чернівецькій області за даними перепису 2001 року проживали представники 76 національностей та народностей, що свідчить про урізноманітнення національної структури населення краю. В області зявились представники таких народів, як американці США, афганці, алтайці, перси, кубинці, кумики, нанайці та інші. Найчисельнішими на території області є представники 7 етнічних груп: українці (75,0 %), румуни (12,7%), молдовани (7,3 %), росіяни ( 4,1 %), поляки (0,3 %), білоруси ( 0,2 %) та євреї (0,2 %).

Українці

Найбільшою етнічною громадою на території Чернівецької області є українці. За останній міжпереписний період відбулося збільшення кількості та частки українського населення в області, що, можна пояснити проголошенням незалежності України та зростанням національної свідомості частини українського населення (яка раніше ідентифікувала себе як росіяни). Найбільша частка українського населення проживає у таких районах області: Путильський (99,3 %), Заставнівський (99,1 %), Кіцманський (98,5 %), Вижницький(98,2 %), Кельменецький (97,5 %) та Хотинський (91,2 %).

В області функціонує 356 україномовних загальноосвітніх навчальних закладів. Вищу освіту українською мовою надають 35 вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації, з них: 15 – ВНЗ ІІІ-ІV рівня, 20 – ВНЗ І-ІІ рівня.

Кількість закладів культури клубного типу – 386 одиниць, масових універсальних бібліотек – 414, музеїв – 4, шкіл естетичного виховання – 46, театрів – 2, концертних та філармонійних залів – 2. Кількість бібліотек – 414, бібліотечний фонд – 6,4 млн. примірників.

Одним з осередків українства в області став Український Народний Дім, де понад 10 громадських організацій отримало офісні приміщення та організовують культурологічні, освітні заходи. Активно діє на теренах краю обласне об’єднання Всеукраїнського товариства  «Просвіта» імені Тараса Шевченка, яке поряд з іншими громадськими організаціями проводить роботу з утвердження української мови як державної у всіх сферах суспільного життя, української культури, відновлення історичної пам’яті, зокрема про Голодомор, боротьбу УПА.

Румуни

Румуни посідають друге місце за чисельністю і налічують 114,6 тис. осіб. Міс­цем ком­­­пактного про­живання ру­мунів є Гер­цаївський, Глибоцький, Сторо­жи­нецький, Ново­сели­цький райони та м. Чернівці.

Національно-мовні особливості регіону враховуються  в ме­режі шкіл і дошкілля. На даний час в області функціонують 47 ДНЗ з румунською мовою навчання і виховання. У 2009/2010 н.р. в області діяло 76- румуномовних шкіл та 13 – змішаних українською і румунською мовами навчання.  Кількість учнів, які навчаються румунською мовою, складає 18880 осіб.  Вищу  освіту ру­му­номовне на­селення може здобувати у Чернівецькому національному універ­ситеті ім. Юрія Федь­ко­ви­ча, де успішно функціонує кафедра класичної та румун­ської фі­ло­ло­гії, у Пе­даго­гічному училищі Черні­вець­кого національного уні­вер­си­­тету ім. Юрія Федьковича та інших учбових закладах.

В області напрацьовано систему заходів щодо задоволення культуро­ло­гіч­них потреб. Вже традиційним ста­ло про­ве­дення в Чернівцях румунською гро­ма­дою, за під­тримки об­лас­ної держав­ної адміністрації, національних свят — “Мер­­­­цішор”, “Лім­ба но­а­ст­ре чя ро­мине” та “Флоріле дал­бе”, в яких бе­руть участь усі на­ціо­на­льно-ку­ль­турні товариства краю.

В області працює чимало національно-мистецьких колек­ти­вів, най­більш відо­ми­ми се­ред яких є румун­ські танцювальні ан­самблі “Мер­­­ці­шор” та “Ізво­раш”, ор­ке­с­три ру­­мун­ської му­зики “Му­­ґу­рел” та “Плай”. Хор “Драгош Воде”, який діє при Товаристві ру­мунської ку­льтури ім. М.Емі­не­с­ку, но­сить почесне зван­ня “народний ама­тор­­ський хоровий колектив”.

На да­ний час  діють румунські націо­на­ль­но-куль­ту­р­ні то­ва­риства: Всеук­ра­їнська на­уково-пе­даго­гічна Асо­ці­ація “Арон Пум­­нул”, То­вариство ру­мун­сь­кої ку­льтури ім. М.Емі­нес­ку, То­ва­риство “Гол­го­фа” румунського населення — жертв сталін­ських ре­пресій, ку­­­льтурно-спор­тив­­ний клуб “Дра­гош-Во­де”, ме­дич­не то­­вариство “Ісі­дор Бодя”, Лі­га ру­мунської мо­ло­ді “Жунімя”, Чер­ні­вецький об­ласний бла­го­дійний фонд культури “Дім ру­мунсь­кої мо­­ви”, “Ліга захисту прав лю­дини”, Румунська спільнота України, Конгрес румунів України та інші.

Молдовани

За даними перепису 2001 року в Чернівецькій області проживає 67,2 тис. молдован. В основному, молдавське населення компактно проживає у Новоселицькому (50329 осіб),  Хотинському (5102), Глибоцькому (4425 осіб) районах.

У Новоселицькому районі молдавська меншина компактно проживає у наступних населених пунктах: м.Новоселиця, с.Балківці, с.Берестя,  с.Ванчиківці, с.Динівці, с.Драниця, с.Костичани, с.Малинівка, с.Мамалига, с.Маршинці, с.Тарасівці, с.Слобода, с.Строїнці, с.Форосна, с.Черленівці.

У Глибоцькому районі молдавани проживають у наступних населених пунктах: с.Молодія, с.Привороки, с.Коровія; в Сокирянському районі – в с.Шишківці; в  Хотинському районі – в с.Колінківці.

Головою міжрайонного товариства молдавської культури обраний  Стаднійчук Юрій Васильович, директор Маршинецької школи. Товариство зареєстроване у 2005 році, підтримує тісні контакти з Всеукраїнським товариством молдавської культури. Двічі на рік члени товариства та аматорські колективи з Новоселицького району берутьучасть у Всеукраїнських фестивалях молдавської культури в Одеській області.

Поляки

Вже на час існування молдавських князівств під час різ­но­манітних взаємовід­но­син, які існували між польським королів­ст­вом і Молдавією, на Буковину потрапили багато поляків в якос­ті солдатів і купців. Однак найбільший наплив до краю був вже за австрійського панування, а саме після 1786 року, оскі­льки Буковину було об’єд­на­но з Галичиною під назвою “Черніве­цький округ”.

Сюди прибули чи­нов­ники, купці, ремісники і т.д. Окрім них, сюди в пошуках кращої долі переїхали гуралі — населення, яке проживало у гірській місцевості По­ль­щі. Це були переважно селяни, які об­робляли землю та вирощували худобу. Завдяки ним та німцям на Буковині поширився като­лицизм, було збудовано багато римо-като­лицьких храмів.

Інтелігенція гуртувалася в основному в міських населених пунктах з центром у Чер­нів­цях. Їх осередком став збудований 1901 року Польський дім, в якому працю­ва­ло декілька гуртків, що об’єднували спортсменів, молодь та жіноцтво.

Згідно перепису населення України 2001 р. поляків в області налічується 3367 осіб.

Місцями їх компактного проживання є Глибоцький, Сторожинецький райони та м. Чернівці. Громадською організацією, що об’єднує громадян польської націо­на­ль­ності, є То­ва­риство польської культури ім. А.Міцкевича. Філії його діють у зазна­че­них районах, на тере­нах, де історично проживали поляки. Основною метою діяльності товариства є відродження та збереження націо­на­ль­ної культури та мови, традицій польського народу. Члени товариства організували різні гуртки, в яких вони поглиблюють знання рідної мови, вивчають та відтворюють класичні твори по­ль­ської літератури, займаються хоровим співом та декламуванням.

Знаними в області та за її межами є самодіяльні фольклорні колективи, такі як “Вя­не­чек”, “Ехо Пруту”, “Долинянка”, “Буковинські кольори” та інші, які постійно беруть участь в обласних та міських мистецьких заходах, а також гідно пред­став­ля­ють Буковину за її межа­ми.

Польська громада області організовує відзначення національних та релігійних свят, проводить різноманітні культурні заходи, зокрема конкурси польської пісні та читців-декла­маторів, в яких, окрім поляків, беруть участь також представники інших національностей.

Важливою ділянкою роботи товариства є виховання підростаючого покоління. Саме з цією метою, за ініціативи товариства, в ДНЗ № 25 обласного цен­тру створена та працює група з вихованням польською мовою (в цьому ж садочку діє та­кож група з вихованням на івриті).

Майже 200 учнів шкіл м.Чернівців та Сторожинецького району вивчають польську мову як предмет і факультативно. В декількох школах області вивчається курс “Історія поляків Бу­ковини”.

Стали традиційними культурно-освітні зв’язки між зазначеними школами області і освітніми закладами Республіки Польща. Так, з 1993 року налагоджені зв’язки гім­на­зії № 3 м. Чернів­ців із загальноосвітнім ліцеєм м. Конін.

Євреї

Євреї на Буковині зафіксовані у XIV столітті. У своїй більшості вони прожи­ва­ли у Південній Буковині, де в основному займалися торгівлею. Багато іудейських сі­мей переміс­тилося на Буковину з Галичини, Росії та Румунії.

Перепис 2001 р. зареєстрував на території області 1443 євреїв.

У Чернівецькій області було зареє­стро­вано та діяло чимало єврейських гро­мад­ських національно-культурних організацій, які у 2003 р. об’єднались в Єврейську гро­маду Чер­ні­ве­цької об­ласті.

В області створено непогано розгалужену ін­фор­маційну ме­режу для єв­рейського населення. Щомісячно вихо­дить газета “Черновіцер блет­тер”, на об­ласному те­ле­баченні створено програму “Шалом”, а у радіоефірі зву­чить програма “Дос ідіше ворт”, кот­ра ре­гу­лярно транслюється на обласному радіо мовою їдиш та стислим перекладом ук­ра­їн­сь­кою мовою.

“Дос ідише ворт” висвітлює єврейську культуру, сприяє відродженню на­ціона­льної мо­ви, традицій, звичаїв. Передача знайомить з видатними діячами єв­рейської національності, які внесли значний внесок у світову культуру, інфор­мує слухачів про життя представників єв­рейської громади в Україні за роки неза­лежності, про дотри­мання чинного законодавства по від­но­шенню до національ­них меншин.

Передача вірна древнім традиціям та відображає духовне життя євреїв Бу­­ко­ви­ни, Ук­раїни та всього світу.

У 1991 році з ініціативи обласного управління освіти в Чернівцях було ство­ре­но  середню школу № 41, в якій нав­­­ча­ль­ний процес організовано з ура­ху­ван­ням тра­ди­цій єврей­ського народу, а канікули — з урахуванням єврейських ре­лі­гій­них свят. Тут вивчаються курси “Історія та ку­льтура єврейського народу” та “Катаст­рофа євреїв у роки Дру­гої світової війни”. У школі на даний час навчається 311 учнів.

У Чернівцях жили та творили відомі єврейські письменники, композитори, те­атрали, художники: Єлієзер Штейнбарг, Сіді Таль, Пауль Целан, Йозеф Шмідт, Іцик Мангер, Мойша Альтман та інші. На їх честь названі вулиці, вста­новлені пам’ятники та меморіальні дошки. Окрасою нашого міста є пам’ятник Паулю Це­лану роботи ску­льптора І. Салевича.

Окремим пам’ятником культури у Чернівцях є єврейське кла­довище, на якому знай­шли свій вічний спокій сотні євреїв. З метою збереження єврейської духовної спадщини та опіки над нею єврейське кладовище у 1995 році було вклю­чено до скла­ду істо­ри­­ко-культур­ного заповідника, основним завданням яко­го є рес­таврація і кон­сервація надгробків та бла­гоустрій тери­то­рії, вивчення і здійснення державного об­лі­ку та охорони па­м’ят­ни­ків.

Трагедія єврейського народу в роки другої світової війни є предметом по­стій­ної уваги та пам’яті обласних владних струк­­тур. На одній із вулиць міста Чер­нівці, у місці колиш­ньо­го єв­рейського гетто встановлено меморіальну дошку – як за­стере­жен­ня проти фашизму та на­ціонального геноциду. Дві брат­ські моги­ли, в яких знайшли свій останній притулок у пер­ші дні другої світової війни 1300 євреїв, постійно до­гля­ну­ті, прибрані.

У 1999 року заснований Чернівецький обласний благодійний фонд “Хе­сед-Шушана”. Існує за підтримки Аме­ри­канського Єврейського Об’єднаного Роз­по­ді­ль­ного Комітету “Джойнт” та надає підтримку для євреїв пенсійного віку та чле­нів їх сімей, євреїв-інвалідів любого віку.

Німці

У 1760 році — німецькі сукнороби з околиць Бреслау та з Ельбінгу переселились у Прилипче біля Дністра. Проте це посе­лення не процвітало і на час австрійської окупації перестало існувати. Не набагато краще йшли справи у німецьких колоніс­тів, які російським генералом бароном Пете­ром фон Гартен­бер­гом у 1770 році були поселені у Садгору на збудований там то­ді монетний двір. Тільки після того, як Буковини ввійшла до складу Австрії і значна нестача робочої сили стала відчутною, уряд держави, особливо під керівництвом цісаря Йозе­фа ІІ та й у наступні століття, намагався звабити німецьких переселенців у край. Та­ким чином, на Буковині з 1782 до 1850 роки виникло ба­гато німецьких колоній, які займались особливо землероб­ст­вом та тваринництвом.

Першою німецькою селянською колонією на Буковині є Моло­дія. Вона була за­снована вже у 1782 році.

Окрім того, німці, поряд з іншими народностями, які на той час проживали на цих те­ренах, створили своє земляцтво. Були створені численні гуртки, в тому числі спортивні, мо­лодіжні, жіночі об’єднання, які гуртували представників цієї націо­на­ль­ності за інтересами.

Центром німецькомовної громади краю став споруджений на її кошти 1900 ро­ку в Чер­нівцях Ні­мецький дім.

Згідно перепису населення України 2001 р. німців в області налічується 395 осіб.

Громадською організацією, що об’єднує громадян німецької національності, є Товари­ство австрійсько-німецької культури ім. Й.-В. Гете. З часу заснування това­ри­ства воно про­во­дило значну благодійну роботу. Так, завдяки товариству та його кон­тактам з історичними батьківщинами, в Чернівці та область надходила гуманітарна допомога, яка поступала до лі­карень та шкіл.

Основною ж метою діяльності товариства є відродження та збереження націо­на­льної культури та мови, традицій німецького народу. Члени товариства органі­зу­ва­ли різні гуртки, в яких вони поглиблюють знання рідної мови, вивчають та відтво­рю­ють класичні твори ні­ме­цької літератури, займаються хоровим співом та декла­муван­ням.

Важливою ділянкою роботи громади є виховання молоді на традиціях німе­ць­кої куль­тури. Саме з цією метою при товаристві було створено молодіжне об’єднання “Буковинський фенікс”, де молодь німецької національності має змогу ближче позна­йомитися з традиціями та звичаями своїх батьків. Окрім того, при товаристві діє не­ді­льний дитячий садочок, де спіл­кування вихователів та дітей ведеться рідною мовою.

Товариство організовує відзначення національних та релігійних свят, на які за­про­шу­ю­ться також представники інших національностей.