Календар

January 2017
M T W T F S S
« Dec    
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031  

Ukrainian for beginners

У Чернівцях у музеї просто неба святкуватимуть «Від Різдва Христового до Йордану»

22 січня о 12.00 у Чернівецькому обласному музеї народної архітектури та побуту відбудеться традиційне фольклорно-етнографічне свято “Від Різдва Христового до Йордану”.

Організатори свята:управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації, учбово-методичний центр культури Буковини, Чернівецький обласний музей народної архітектури та побуту.

Мистецький захід проводиться з метою збереження багатовікової спадщини традицій зимових календарних свят буковинського краю, джерел автентичного фольклору у колядках, щедрівках, маланкових дійствах, йорданських піснях, народному музикуванні, танцях, костюмах, етнографічній атрибутиці, народних ремеслах.

Також захід покликаний привернути увагу буковинської громади та гостей краю, насамперед, молоді, до збереження, розвитку та популяризації традиційної культури. Свято сприятиме творчому зростанню фольклорно-етнографічних колективів краю з вивчення автентичних матеріалів, збагаченню їхнього репертуару, відродженню різдвяної  обрядовості.

Головне завдання заходу – зародити почуття пошанування до глибинної культури рідного народу, її витоків, які формують духовно-естетичну основу української спільноти.

У програмі свята:

·       колядки, вертепи, щедрівки, виступи маланкових гуртів, йорданські пісні;

·       велике коло коляди;

·       фольклорне дійство на сцені;

·       ігри та розваги для дітей.

Читати далі: У Чернівцях у музеї просто неба святкуватимуть «Від Різдва Христового до Йордану»

Scridb filter

Аркадій Жуковський: ескіз неофіційного портрету

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Володимир Старик, голова товариства
«Український Народний Дім в Чернівцях»

Ім’я Аркадія Жуковського було відомим мені ще з молодих років, і то двояко. З одного боку його пошепки, але з великою пошаною, згадували старші члени нашої родини нарівні з такими постатями буковинського довоєнного життя як Денис Квітковський, Іларій Карбулицький чи Теофіль Бриндзан. Нашу уяву збуджували майже детективні історії про те, як Аркадій Жуковський через свою замешкалу в Бухаресті сестру Ірину та чернівецьку родину намагався налагодити передачу допомоги ув’язненому на той час В’ячеславу Чорноволу та іншим українським дисидентам. З іншого боку в газеті «Радянська Буковина» час від часу друкувалися жахливого «викривального» змісту статті про Аркадія Жуковського та його діяльність, які згодом виходили і в книжковому варіанті. Ми розуміли, що професор Жуковський з Парижу є великим ворогом СРСР, і ясно усвідомлювали неможливість прямого спілкування з ним. Спроба в 1988 році нелегально ввезти в Україну видану А. Жуковським в 1956 році книгу «Буковина, її минуле і сучасне» була нещадно викрита митниками московського летовища і мала своїм наслідком лише безжальний трус всього вантажу мого кузена Ігоря Мельничука, який наважився приховати передану нашими родичами з Канади «контрабанду».
В роки сталінського лихоліття вцілілим на Буковині представникам родини Жуковських зі страху перед репресіями довелося знищити більшість сімейних реліквій, і, зокрема, знаменитий родовід Жуковських, за яким багато років безуспішно полювали чернівецькі енкаведисти. Крім кількох не підписаних старих фотографій дивом збереглося хіба що запрошення на шлюб батьків Аркадія Жуковського, Іларіона Жуковського, закінченого студента теології, і Ґізели, доньки Василя та Анни Данилевичів, який відбувся в суботу 16 листопада о 6 годині вечора в греко-православній катедральній церкві в Чернівцях. Це розкішне запрошення, надруковане німецькою мовою в розміщеній в Українському Народному Домі друкарні товариства «Руська Рада» служило містком не лише між сірою підсовєтською дійсністю та життям наших предків в «Felix Austria» (щасливій Австрії), але й між нами, «на нашій, не своїй землі» сущих, та розкиданими по Румунії, Бельгії і Франції нащадками отця Іларіона Жуковського та Ґізели Данилевич.
Аркадій Жуковський був дуже огірчений тим паплюженням його імені, якого мусів зазнати в радянські часи від деяких своїх кадубецьких родичів та «землячків», тому дуже тішився можливістю спілкування зі своїми чернівецькими родичами – нащадками директора рільничої школи у Кіцмані Євгена Жуковського (1869-1944) та його сестри Аспазії Жуковської (1883-1960), дружини надучителя Чуньківської школи Віктора Квасницького. Моя дружина Оксана Воєвідка є правнучкою Аспазії Жуковської, тож це давало Аркадію Жуковському підставу представляти мене в Чернівцях як свого родича, що немало мене бентежило. Зрештою, наших предків поєднувало щось не менш міцне, ніж родинні вузи. Батько Аркадія Іларіон Жуковський, народжений 4 січня 1884 року в селі Кадубівці, навчався в ІІ Державній німецько-українській гімназії в Чернівцях, де його однокласниками були майбутні чотар УСС Осип Суховерський, отаман УГА Орест Драґан, поручник УГА Кость Липецький, в’язень Телєргофа Петро Мойсюк. В цій же гімназії в кілька років молодшому класі вчився і мій народжений в селі Шубранець дідусь Костянтин Радиш, який до останніх своїх днів високо цінував гімназійне братерство. Читати далі: Аркадій Жуковський: ескіз неофіційного портрету

Scridb filter

Інтеграція ромської меншини в українське суспільство

Ромське питання є непростим не лише в Україні. Фактично схожі проблеми є у всіх країнах колишнього соцтабору, незважаючи на те, увійшли вони в ЄС чи ні. Основні проблеми ромів приблизно однакові в усіх країнах: це соціальна ізоляція від місцевого населення, низький освітній рівень, погані умови життя, тотальна бідність, жахливі житлові умови, погане здоров’я, а також відсутність представників в органах влади, побутовий расизм, відсутність захисту з боку правоохоронних органів.

Для того щоб розірвати це замкнуте коло необхідно проводити просвітницьку роботу з ромами й надавати безкоштовну правову допомогу, чим посилювати їх правові можливості та відкривати доступ до ресурсів міста, регіону та країни. Читати далі: Інтеграція ромської меншини в українське суспільство

Scridb filter

Освячення води в Чернівцях відбудеться на площі Пресвятої Марії

На Водохреще у Чернівцях представники різних релігійних громад традиційно освятять воду на площі Пресвятої Марії. Чернівчан з родинами запрошують спочатку на ІІІ-й релігійний фестиваль «Майданівські колядки», який відбудеться 19 січня о 11.00. Освячення води на площі Пресвятої Марії розпочнеться 19 січня о 12.00. Довідково. Освячення води на площі Пресвятої Марії у Чернівцях відбувається з другої половини 19 століття. Обряд проводили біля криниці на місці, де був вівтар церкви Успення Пресвятої Богородиці до її перенесення. «Свято Йорданського посвячення води довершено із звичайною величавістю та при великім здвизі народу біля Турецької криниці, де целебрував сам митрополит д-р Репта»,- писала газета «Буковина» 21 січня 1905 року. Читати далі: Освячення води в Чернівцях відбудеться на площі Пресвятої Марії

Scridb filter

Відбулося засідання круглого столу на тему: «Збереження, розвиток та популяризація різдвяно-новорічних традицій Буковини»

15 січня 2017 році за участі голови обласної державної адміністрації Олександра Фищука, голови обласної ради Івана Мунтяна, іноземних гостей, митців та представників громадськості в учбово-методичному центрі культури Буковини відбулося засідання круглого столу на тему: «Збереження, розвиток та популяризація різдвяно-новорічних традицій Буковини».
Голова обласної державної адміністрації Олександр Фищук привітав поважних гостей з Румунії, Польщі та Угорщини, які завітали на Буковину в особливу пору, коли українці святкують три великих християнських празники – Різдво Христове, Святого Василя Великого, яке співпадає з відзначенням Нового року за старим стилем та Богоявлення і Хрещення Господнє. «У нас, на Буковині, де споконвіку живуть представники різних етносів, традиційна культура неймовірно самобутня й колоритна. Ми пишаємося цим, тому всіляко сприяємо збереженню, розвитку та популяризації народної культурної спадщини. Свідчення цьому – понад десять фестивалів у різдвяно-новорічну пору, які відтворюють традиційну зимову обрядовість та проводяться у всіх районних центрах області й окремих селах. Але найбільш відомі – обласні фестивалі народної творчості «Вашківецька Маланка», «Красноїльська Маланка» та «Маланка-фест» у Чернівцях».
За словами Олександра Фищука, проведення подібних засідань круглих столів є чітким орієнтиром, що буковинці рухаються у правильному напрямку – потрібно робити все не лише для того, щоб зберегти традиції, які нам залишили предки, а й розвивати їх для нащадків.
Під час засідання виступали знані митці, науковці, представники влади різних рівнів. Всі вони були єдині у ствердженні, що буковинська маланка буде жити і розвиватися, вона має унікальну силу, а об’єднавши зусилля влади, бізнесових кіл та громадськості, потрібно гідно представити її світу. Читати далі: Відбулося засідання круглого столу на тему: «Збереження, розвиток та популяризація різдвяно-новорічних традицій Буковини»

Scridb filter

У Чернівця відбувся Міжнародний фестиваль етнічних культур “Маланка”

15 січня 2017 року в Чернівцях відбувся традиційний фольклорно-етнографічний фестиваль “Маланка-Фест”, участь у якому взяли 49 колективів не лише з Чернівецької області, але й Хмельниччини, Тернопільщини, Закарпаття, Івано-Франківщини. Крім цього, приїхали етнографічні колективи з Молдови і Румунії.
Довжелезна Переберія пройшлася з площі Філармонії, через вулиці М. Заньковецької, Університетській, Штейнбарга, площі Театральній, вул. Котляревського, Соборній площі, вулиці Франка, Центральній площі та знову на площу Філармонії. Учасників Фестивалю вітали тисячі чернівчан та гостей міста.
Під час заходу учасників та гостей привітали керівники місцевої та крайової влади.
«На Буковині свято Маланки – це справді народний карнавал з переодяганням, театралізованим дійством. Практично у кожній буковинській родині зимові свята – це час колядок, щедрівок, вертепів. Звісно, їх не можна уявити без гучних буковинських маланок», – поділився голова Чернівецької ОДА Олександр Фищук. За його словами, цінним є той факт що сьогодні учасники фестивалю під час святкової ходи дають можливість побачити українську, румунську, молдавську і бессарабську Маланку одночасно.
Міський голова Олексій Каспрук зазначив, що фестиваль Маланки з кожним роком стає більш популярним. Він подякував колективам, які впродовж року готують свої костюми, зберігаючи та примножуючи традиції наших предків. «Дякую за ту працю, творчу фантазію та ентузіазм, з якими кожен з вас підходить до організації свята Маланки», – сказав Олексій Каспрук.
Зі сцени фестивалю “Маланка-фест” оголосили переможців конкурсу на кращий колектив маланкарів. Організатори заходу підбили підсумки конкурсу на основі онлайн-голосування глядачів на офіційному сайті фестивалю.
Переможцем “Маланка-фесту” в Чернівцях став колектив села Чагор. Перше місце фестивалю отримала маланка “Царі Єгипту”. Колектив отримав приз – 50 тисяч гривень.
На другому місці – маланка “Троянський кінь”. Колектив маланкарів отримав грошовий приз розміром 30 тисяч гривень.
Так, третє місце конкурсу зайняв колектив із села Горбова. Команда отримала грошову винагороду розміром 20 тисяч гривень.

Результати голосування можна переглянти тут.

Читати далі: У Чернівця відбувся Міжнародний фестиваль етнічних культур “Маланка”

Scridb filter

На Фестивалі Маланок за право називатися кращим змагатимуться 46 колективів

Переможця визначать глядачі.
Уже завтра, 15 січня, у Чернівцях відбудеться Фестиваль Маланок. Його розпочнуть карнавальною, святковою ходою о 12.00. Стартуватиме намасовіша хода на площі Філармонії. Цьогоріч участь у фесті візьмуть 46 колективів. Це найбільша кількість учасників за шість років проведення свята. Переможців за допомогою онлайн-голосування визначатимуть глядачі.
“15 січня 46 колективів-учасників Фестивалю Маланок 2017 (Маланка-фест) змагатимуться за право називатися кращими, головний приз і ось такий кубок. Нагадую, що визначатимуть кращі колективи глядачі.
15 січня, з 11.00 і до завершення виступів всіх колективів на сайті: malankafest.com.ua можна буде проголосувати за кращий колектив”, – написала у Фейсбуку засновник та організатор кулльтурно-етнографічного Фестивалю Маланок у Чернівцях Оксана Лелюк. Читати далі: На Фестивалі Маланок за право називатися кращим змагатимуться 46 колективів

Scridb filter

Красноїльська маланка


Маланка в селищі Красноїльськ на Буковині відбувається з учорашньої ночі. Перевдягнені маланкарі ходять від хати до хати.
Красноїльськ поділяється на кілька частин – так званих “кутів”. У кожному – своя маланка. Всього маланкарів – понад тисячу.
Основні персонажі маланки – ведмеді, жид, баба та дід, а також цар та цариця.
Цілий день у селі грає музика, ледь не всі жителі села зібралися біля сільської ради, аби подивитися на святкування.
Святкування у Красноїльську розпочинаються ще з ночі 13 січня, коли перевдягнені маланкарі ходять від хади до хати у супроводі музики.
Традиції у селі майже не змінилося за останні 400 років.
На відміну від вашківецької маланки, в якій щороку змінюються костюми учасників, у Красноїльську вже більше 100 років існує традиційний образ солом’яних ведмедів.
Основні персонажі Красноїльської маланки – ведмеді, жид, баба та дід, а також цар та цариця.
У Красноїльську розповіли легенду, згідно з якою, на тих територіях колись жили цар та цариця, які приручили маленького ведмежа. Їхні слуги, цигани, мали навчити ведмежа танцювати для господарів на свята. Ті лякали тварину “мачукою”. Ці сюжети маланкарі повторювали цілий день. Цигани піклувалися про ведмедя, годували його, поїли, допомагали встати чи лягти…
Костюми ведмедя виготовляють, переважно, з сіна. Потім дівчата їх прикрашають квітами.
Всього у селі є 5 Маланок. У всіх однаковий танець, вірізняються тільки костюми ведмедя. На Красна – Путна ведмедя виготовлені з очерету, Красна-Ільськ із скрученої соломи і довгими широкими крилами, верхня Маланка – скручена солома, але без крил.
Всі Маланки зібралися у центрі села біля церкви, де зіграли спільну виставу.
Маланки з усіх кутів Красноїльська зіюралися на толоці перед примарією і змагалися між собою, танцюючи при цьому один спільний танець під мелодію “Урсу”, що в перекладі означає “ведмідь”. І танець, і музика залишаються незмінними як і сотні років тому, як колись танцювали цигани.
У святкових заходах фестивалю традиційної культури «Красноїльська Маланка» в смт. Красноїльськ Сторожинецького району взяли участь голова обласної державної адміністрації Олександр Фищук, голова обласної ради І.Мунтян, голови Сторожинецької районної державної адміністрації та ради, голова Красноїльської об’єднаної територіальної громади, представники іноземної делегації з Польщі, Румунії та Угорщини. Читати далі: Красноїльська маланка

Scridb filter

50 учасників академічного буковинського ансамблю пісні і танцю заспівали хором (ВІДЕО)

Колядували, щедрували і танцювали. У торговому центрі Чернівців буковинський ансамбль пісні і танцю виступив для буковинців із 15-хвилинним шоу.
– Підготували для усіх буковинців та українців свій флешмоб, який ми передаємо далі по Україні. Коли, як не зараз, можна починати щедрувати?, – зауважила Неля Марковська, помічниця художнього керівника Чернівецької обласної філармонії.
50 учасників буковинського ансамблю вперше взяли участь у флешмобі та заспівали автентичні колядки і щедрівки. Керівники колективу кажуть, перш за все хотіли створити святковий настрій людям, а вже потім передати естафету іншим хористам України.
– Ми хотіли подарувати людям справжню різдвяну радість. Я із задоволенням підтримала цю ідею для того, щоб саме буковинські колядки і щедрівки пішли по усій Україні. Хто, як не ми, будемо підтримувати справжні українські традиції?, – підкреслила Неля Марковська, помічниця художнього керівника Чернівецької обласної філармонії.
Глядачі насолоджувались народними танцями з елементами українських стародавніх обрядів.
– Таку композицію зробили, яка називається “Щедрий вечір, добрий вечір”, яка вже є давно у репертуарі нашого колективу, і ми захотіли ось так у цьому приміщенні зробити такий флешмоб, – розповів Ярослав Солтис, художній керівник заслуженого академічного буковинського ансамблю пісні і танцю імені Андрія Кушніренка.
Репетирувати учасники ансамблю почали ще восени, каже керівник.
– Хочеться щось подарувати людям, згадати ті гарні колядки, – зазначив Ярослав Солтис, художній керівник заслуженого академічного буковинського ансамблю пісні і танцю імені Андрія Кушніренка.
Флешмоби прокотилися Україною з нагоди століття з дня першого виконання легендарного “Щедрика” Леонтовича, каже керівник ансамблю. Тоді колектив вперше долучився.
– Ми дуже любимо свою роботу. Нам подобається дарувати тепло і радість людям, – запевнила Лілія Тарасова, учасниця заслуженого академічного буковинського ансамблю пісні і танцю імені Андрія Кушніренка. Читати далі: 50 учасників академічного буковинського ансамблю пісні і танцю заспівали хором (ВІДЕО)

Scridb filter

Як у Вашківцях святкували Маланку

Традиційно, 14 січня, на день Святого Василя у Вашківці Вижницького району з’їжджаються тисячі гостей з різних куточків України аби подивитися на вашківецьку переберію. Цього дня вашківчани чекали цілий рік готуючи маски, костюми, вигадуючи нові образи. Участь у традиції маланкування беруть чи не всі жителі міста.
Гучні гуляння у Вашківцях розпочалися ще напередодні ввечері – маланкарі ходили від хати до хати, співаючи, танцюючи та бажаючи господарям щастя та достатку.
Сьогоднішнє дійство розпочалося з карнавальної ходи вулицями міста, яку очолив голова Вашківецької об’єднаної територіальної громади Микола Перч їдучи верхи на коні.
Біля міського будинку народної творчості та дозвілля відбулося урочисте відкриття фестивалю Маланок, участь в якому цього року беруть колективи з Румунії, Угорщини та Польщі.
У відкритті VI обласного фестивалю народної творчості «Вашківецька Маланка» (переберія) в м. Вашківці Вижницького району взяли участь голова обласної державної адміністрації Олександр Фищук, голова обласної ради Іван Мунтян, представники іноземних делегацій з Польщі, Румунії та Угорщини, голова Вижницької районної державної адміністрації Руслан Сенчук та голова районної ради Михайло Андрюк.
Відтак відбувся конкурс маланкових гуртів та ряджених, яких оголошував один з організаторів маланки Орест Сірецький. Серед традиційних персонажів – Дід, Баба, Циган, Коза, ведмеді. Всі присутні мали змогу побачити піратів на кораблі, мексиканців у справжніх сомбреро, кавказців. Також на Маланку прибули турецькі султани.
Відбулась церемонія купання ряджених, після чого розпочався святковий концерт, на якому було нагороджено переможців «Вашківецької маланки». Читати далі: Як у Вашківцях святкували Маланку

Scridb filter