Календар

February 2018
M T W T F S S
« Jan    
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728  

Ukrainian for beginners

У Заставні відгуляли Маланку

13 січня в місті Заставна, на центральній площі міста розгулялась весела Маланка.
Завітали на Заставнівщину колективи з різних сіл, співали колядки та вітали щирими побажаннями.
Біля головної ялинки чудили різні комічні герої, така переберія, надихнула людей на веселощі та танці.
Хоч цьогорічна переберія не така маштабна як минулого року, та все одно зібралося багато глядачів та охочих повеселитись.
Маланка це свято коли всю ніч бігають чорти, попи, маланки, лікарі які невгамовно веселяться та бешкетують.

Відео можна переглянути тут. Читати далі: У Заставні відгуляли Маланку

Scridb filter

У Красноїльську на Буковині розпочалася Маланка

Щороку тут маланкують у кожному куті села
Святкування Маланки на Буковині вже розпочалося в селищі Красноїльськ.
Увечері 13 січня, напередодні Василя, місцеві перевдяглися у тварин і фольклорних персонажів.
Щороку тут маланкують у кожному куті села. І в кожному – по-своєму. Маланкують і хлопчики, і дівчатка, дорослі, і люди старшого віку. Головне – бажання і креативність для сторення оригінального костюма.
Святкування Маланки в автентичному вигляді збереглося переважно в селах Буковини та Галичини, передає Ukrainer. Читати далі: У Красноїльську на Буковині розпочалася Маланка

Scridb filter

14 січня буковинці святкують Щедрий вечір та свято Василія

Характерною прикметою новорічного свята в Україні є щедрування
14 січня українці святкують кілька свят. Перше – свято на честь Василія Великого, архиєпископа Кесарії Кападокійської, що в Малій Азії. Церковні джерела характеризують його як аскета, богослова і вченого, автора кодексу чернечого життя. Також Василія Великого вважали покровителем землеробства, і саме тому цього дня основною обрядовою дією було засівання осель збіжжям.
14 січня – також перший день Нового року за старим стилем. Переддень Нового року своєю обрядовістю нагадував переддень Різдва та в народі називався Щедрим Вечором, що пов’язано зі звичаєм готувати багатий святковий стіл, який обов’язково прикрашали скоромні страви. На Новий рік, як і на Різдво, носили «вечерю», але Цього разу не родичам і знайомим, а лише сільській бабі-повитусі.
Характерною прикметою новорічного свята в Україні було й щедрування – давній народний звичай церемоніальних обходів хат із побажанням щастя членам сім’ї та розквіту господарства. На відміну від колядування, обряд щедрування завжди був в Україні справді народним, позацерковним та незначною мірою відчув на собі вплив християнської церкви. Звідси і його радісне, оптимістичне звучання.
До кінця XIX ст. обряд щедрування, увібравши в себе національний колорит та менталітет нашого народу, став явищем народної художньої творчості й таким зберігся і до сьогодні. Читати далі: 14 січня буковинці святкують Щедрий вечір та свято Василія

Scridb filter

В Путилі, на фестивалі різдвяних колядок та щедрівок, прославляли народження спасителя світу – Ісуса Христа

В повній мірі знання старожитностей та автентичну, самобутню культуру гуцульської Путильщини продемонстрували 12 січня 17 юних та дорослих колективів колядників, які взяли участь у ІІ районному фестивалі-конкурсі різдвяних колядок та щедрівок «Радуйся, земле! Син Божий народився!». Фестиваль, набираючи обертів, проходить в селищі вже другий рік поспіль за організації районної державної адміністрації.

Щоби привітати учасників свята та побажати успіхів у конкурсі на свято завітали керівник виконавчої влади району Микола Савчук, Путильський селищний голова Іван Повідаш, на запрошення організаторів, як голова журі участь у заході також прийняли Заслужений артист України Василь Данилюк, як член журі – Заслужений діяч мистецтв України, етнограф Микола Шкрібляк. Послухати нові та старі колядки у виконанні самодіяльних гуртів із усіх куточків району прийшли чимало поціновувачів народного мистецтва.

Перш за все, проведення дійства та всіх присутніх благословив настоятель Свято-Миколаївської церкви отець Василій. У ці дні весь православний світ прославляє народження Ісуса Христа, тож церковний хор для всіх присутніх виконав церковну коляду.

Учасників гуртів, поціновувачів народної творчості на родинному обійсті Юрія Федьковича щиросердно вітали голова районної державної адміністрації Микола Савчук, Заслужений діяч мистецтв України, етнограф Микола Шкрібляк. Вони побажали всім успішного виступу та закликали присутніх свято оберігати самобутні національні традиції та звичаї Гуцульщини, щоби передати їх наступному поколінню.

Фестивальному дійству не зашкодили навіть погодні умови. Навпаки всіх зігрівала ватра, згуртоване виконання колядок та чай, приготований організаторами за гуцульським рецептом.

Відрадно, що поряд із вже відомими колядками, на сценічному майданчику прозвучали маловідомі твори, а окремі колективи тексти, які прославляють народження Ісуса Христа та його земний шлях, написали самі. Обрати кращий гурт було вкрай важко, адже кожен колектив вирізнявся притаманною тільки їм неповторністю.

За результатами конкурсного відбору, в якому брали участь дві вікові категорії, за рішенням журі, Гран-прі фестивалю отримав дитячий колектив Путильської музичної школи. У дитячій віковій категорії диплом І ступеня вручено колективу «Вишиванка» Киселицької загальноосвітньої школи, диплом ІІ ступеня нагороджено колектив «Скриня» Розтоківської загальноосвітньої школи, диплом ІІІ ст. дістався колективу «Гражда» Путильської гімназії. Переможцями у номінації дорослі колективи першими були – обрядовий колектив СБК с.Сергії, «срібло» одержав фольклорний гурт СБК села Дихтинець, третю сходинку посів колектив СБК села Селятин Селятинської ОТГ. Приз глядацьких симпатій вручено колективу сімейного ансамблю села Плоска. Читати далі: В Путилі, на фестивалі різдвяних колядок та щедрівок, прославляли народження спасителя світу – Ісуса Христа

Scridb filter

У Кельменцях відбулося районне свято духовного піснеспіву

9 січня в Кельменцях відбулося районне свято духовного піснеспуву, яке зібрало багато людей в залі районного Будинку народної творчості та дозвілля.
Свої колядки, різдвяні величальні піснеспіви та віншування дарувала чимала кількість колективів, хорів при церквах Кельменеччини, які старанно готувалися до виходу на сцену. В колядках звучали слова пошани до Бога, побажання злагоди, добра та любові.
З вітальним словом виступив благочинний Кельменецького благочиння митрофорний протоієрей Іоан. Священослужитель привітав усіх присутніх із Різдвом Христовим та побажав всім миру, злагоди та добра. Читати далі: У Кельменцях відбулося районне свято духовного піснеспіву

Scridb filter

Відбулося традиційне фольклорно-етнографічне свято «Різдвяні зустрічі»

8 січня на центральній площі міста Новоселиця відбулося районне фольклорно-етнографічне свято «Різдвяні зустрічі».
Розпочався мистецький захід святковою ходою по вул.Центральна до місця проведення під супровід музик та різдвяних колядок. Очолили колону як завжди Дід Мороз та Снігуронька.
Незабутні враження та яскраві емоції дарували глядачам фольклорні колективи клубних установ сіл Маршинці, Подвірне, Бояни, Рідківці, Тарасівці, Котелеве, Строїнці, Щербинці та Ванчиківці.
«Рздвяні зустрічі» проводяться щорічно та покликані зберігати і примножувати народні звичаї, традиції, обряди, колорит національного вбрання, сприяти популяризації традиційної культури, творчому зростанню фольклорно-етнографічних колективів району.
Кожен фольклорний колектив за демонстрування своєї неповторності, професіоналізму і самобутності був відзначений спільними грамотами районної державної адміністрації та районної ради й пам’ятними подарунками. Читати далі: Відбулося традиційне фольклорно-етнографічне свято «Різдвяні зустрічі»

Scridb filter

Во Вифлеємі нині новина… У центрі Чернівців заспівали колядки

У Чернівцях на Центральній площі розпочалося святкування Собору Пресвятої Богородиці.
На тлі Різдвяної шопки співають колядки та віншують. Із концертом «Прийшла коляда, відкривайте ворота» виступають аматорські колективи Будинку культури «Ленківці» та Клубу мікрорайону «Рогіза». Читати далі: Во Вифлеємі нині новина… У центрі Чернівців заспівали колядки

Scridb filter

На Буковині відбувся фестиваль «Найбільша коляда у найменшому місті»

8 січня місті Вижниця вже 7 рік поспіль проходить традиційний фестиваль різдвяної коляди “Найбільша коляда у найменшому місті”.
Учасники створили святкову атмосферу навіть без снігу. Тут справді панував дух Різдва.
Під час заходу лунали старовинні і нові колядки, цікаві новорічно-різдвяні віншувння. За традицією колядували гурти зі всього району.
Одночасно із фестивалем відбулось свято різдвяної куті. Усі охочі куштували кутю за рецептами різних регіонів України.
Насамкінець усі присутні виконали коляду «Нова радість стала».
Ще у 2012 році, під час проведення першого фестивалю, саме цю коляду виконало понад 600 людей, таким чином потрапивши у книгу рекордів України.
Колядували люди різного віку. Вони щороку доводять, що традиції передаються із покоління в покоління. Читати далі: На Буковині відбувся фестиваль «Найбільша коляда у найменшому місті»

Scridb filter

У Ратуші відбулася зустріч з повноважними представниками ізраїльського міста Нетанья

Чернівецький міський голова Олексій Каспрук мав робочу зустріч з повноважними представниками міста Нетанья (Ізраїль): депутатом міської ради Борисом Цирульником та керівником Єврейського Національного Фонду по Євразії Ігалом Ясіновим. Борис Цирульник офіційно підтвердив зацікавленість мера Нетаньї пані Міріям Фіреберґ у встановленні партнерських стосунків з Чернівцями та запросив Олексія Каспрука на чолі делегації спеціалістів з муніципального розвитку відвідати Ізраїль найближчим часом. Ігал Ясінов розповів про завдання Єврейського Національного Фонду та успішну практику реалізації великих екологічних проектів. Так, 95% лісів та парків Ізраїлю є рукотворними та створені зусиллями Фонду за останні 115 років. Чернівецький міський голова з вдячністю прийняв пропозицію мера Нетаньї та запропонував ізраїльській стороні опрацювати можливість повернення до розгляду проекту влаштування у Чернівцях так званого «Біблійного Саду», а також спільного здійснення проектів з впорядкування парків, пляжів та набережної ріки Прут. Сторони домовились про подальші контакти. Довідково Нетанья — одне з найбільших міст в Ізраїлі, центр рівнини Шарон. 14-кілометрові пляжі Нетаньї зробили її популярним туристичним осередком. Згідно з останньою статистикою на кінець 2006 року в Нетаньї проживало 173,300 мешканців. Місто заснували в 1928 році цитрусові фермери на пустій землі і назвали на честь єврейсько-американського філантропа Натана Штрауса. Засноване біля давнього місця Полеґ. Згідно зі статистикою на 2000 рік місто мало 58,897 робітників, що отримують заробітну плату та 4,671 само-зайнятих, в Нетаньї діє 68 шкіл, де навчається 30 975 студентів. У місті розташована найбільша за обсягами виробництва пива в Ізраїлі броварня Tempo Beer Industries. Читати далі: У Ратуші відбулася зустріч з повноважними представниками ізраїльського міста Нетанья

Scridb filter

Ханука у жіночому стилі. У Чернівцях дружина головного рабина організувала свято для жінок

Єврейські пісні, вікторини, оливкова олія і пампушки. Так у Чернівцях, у кошерному ресторані, жіночий клуб “Хая Мушка” центру єврейського життя, відзначав свято Хануки. Все організувала і провела президент клубу Пніна Гліцнштейн – дружина головного рабина Чернівецької області.
Мініатюрна, тендітна і надзвичайно активна – дружина ребе, рабаніт, як до неї звертаються, не сидить на місці. Незважаючи на те, що вдома – п’ятеро доньок, а зараз родина чекає ще на поповнення.
— За фахом я педагог, — зізналася вона. – Ми родом із півночі Ізраїля. Сценарій вечора я придумала сама, щось знайшла в інтернеті, якісь теми друзі підказали. Я готуюся і пишу на івриті, а розмовляю російською мовою. Доводиться бути майже бджілкою. Адже окрім того, що я президент жіночого клубу, ще працюю у садочку при центрі, викладаю уроки з вивчення Тори. До святкування Хануки у, так би мовити, жіночому стилі, Пніна підійшла дуже творчо і креативно. На столі всіх учасниць клубу чекали смачні страви, а на особистій тарілці – канапка з м’ясом і оливкою, до якої був прикріплений напис зі словами: “В оливках ховається олія, а в тобі сховані сили”. Спиртного не було зовсім, натомість на пляшках з водою теж різні приклеєні написи на кшталт “Оливка, оливка, оливка! Приховані сили”. А один із напоїв кольору оливкової олії був розлитий кожному у келих, і на початку вечора запалені свічки поставили у цей келих, на воду. Темою святкового дружнього вечора, присвяченого Хануці, дружина ребе вибрала саме оливки та оливкову олію. Адже олія – символ цього свята. Перед цим головний рабин Чернівецької області Менахем Мендель Гліцнштейн запалив чергову ханукальну свічку і прочитав молитву.
Жіночий клуб “Хая Мушка” діє вже 13 років. До нього входять приблизно 60 чернівчанок єврейської громади – різного віку. Вони час від часу проводять свої засідання та збираються на свята. Ось і цього разу дружина ребе знову зібрала всіх разом — у кошерному ресторані, який був заснований центром єврейського життя. Одразу біля ресторану знаходиться головна синагога Буковини імені Ісраеля та Зельди Майберг – на вулиці Садовського, що неподалік центру міста. — Наш центр єврейського життя має дуже багато проектів, — розповіла Олександра Онуфраш, учасниця жіночого клубу. – Для різних вікових категорій і різних соціальних груп, за інтересами. Серед них — і жіночий клуб, який діє вже більше 13 років – відтоді, як ребе Мендель приїхав з дружиною у Чернівці. Клуб був започаткований Пніною фактично з часу її приїзду. Жіночий клуб має назву “Хая Мушка” — це ім’я дружини Любавицького ребе (Менахем-Мендл Шнеерсон — сьомий і останній Любавицький ребе, духовний лідер хасидського руху ХаБаД – авт. )). Адже і наш ребе Мендель, і Пніна є посланцями Любавицького ребе. Членами клубу є чернівчанки молодого і зрілого віку. Повірте, жінки в юдаїзмі наділені дуже великими, так би мовити, пільгами. Що у нас тут на столі? Скажу так: на Хануку їсти можна все. Єдине, їдять страви, посмажені на олії. Також у нас сьогодні – картопляники з грибами, цю страву теж зазвичай готують на Хануку. Спочатку дружина ребе розповіла коротко про походження свята Хануки і звичаї, пов’язані з ним. — Як можна оливки пов’язати із нашим життям? – розпочала далі вечір Пніна Гліцнштейн. – Коли у нашому житті бувають неприємності, це так, як з оливок видобувають олію– ще трішки і буде олія, буде все добре. А якщо родина веде праведне життя, якщо батьки читають з дітьми Тору, то діти будуть як оливки – тобто благословення буде на цей дім.
На завершення вечора на стіл подали головну страву Хануки – пампухи. Також всім були роздані тексти єврейських пісень, і перед тим, як їх разом виконувати, всі вгадували мелодію тієї чи іншої пісні. Наприкінці кожна жінка вибирала для себе, так би мовити, домашнє завдання. На одному із столів були розставлені пляшка оливкової олії, склянки і піпетка, а на окремих аркушиках з позначкою “Моя крапля світла” – написи-завдання. Кожна учасниця клубу мала підійти до столу і вибрати собі один чи кілька аркушів із завданням і, відповідно, наповнити свою склянку оливковою олією – раз чи кілька разів. Завдання були різними: почати ходити на уроки Тори, вибрати собі єврейське ім’я, запалювати суботні свічки напередодні найближчого шабату… Майже всі вибирали по одному завданню, і лише одна жінка – кілька. Також всі разом переглянули короткий фільм про Хануку, де рефреном прозвучали слова “Ми згадуєм дива минулих днів і дивуємося теперішнім”. Відтак, за бажанням, кожна жінка, якій дружина ребе передавала запалену свічку, розповідали про те, як змінювалося їхнє життя і що їм у цьому допомагало. Загалом всі учасниці клубу наголошували, що для них зразок мами і дружини – це якраз саме Пніна, дружина чернівецького ребе. Читати далі: Ханука у жіночому стилі. У Чернівцях дружина головного рабина організувала свято для жінок

Scridb filter