|
|
Депутат міської ради Попадопулос їхав додому вулицею Філіки Етерія. Побожно перехрестився, минаючи капличку, звідки долинало звичне «Кіріє елейсон». Око тішили вивіски та дороговкази, виведені витонченими літерами грецького алфавіту. Відтоді як правляча партія серйозно взялася захищати мови національних меншин і домоглася надання їм у регіонах високого статусу, така картина давно перестала бути екзотикою в їхньому місті, де 10% населення — греки.
Дружина вже чекала; на столі парував суп авголемоно, з духовки цідилися аромати баранини. Депутат увімкнув телевізор, де витанцьовував і виспівував Сакіс Рувас, розгорнув місцеву газету «Сімера» («Сьогодні»). Читати далі: Аліна БАЖАЛ. З державної — на міноритарну: практика трансфігурації української мови
Все більше жителів України вважають себе громадянами країни і розмовляють українською мовою. Про це свідчать результати дослідження, що проводиться Центром соціальних і маркетингових досліджень “Социс” в 2009 році, які, як заявив директор Микола Чурилов, порівнянні з результатами моніторингу.
“Вважають себе громадянами України в порівнянні з 40% в 2004 році зараз 54% жителів країни. Кількість тих, хто називає себе громадянами колишнього СРСР, зменшилося за цей час з 12% до 6% “, – сказав Чурилов.
Він також відзначив позитивну тенденцію відносно росту кількості громадян, що розмовляють українською мовою. “Раніше, в 2004 році, переважно українською мовою розмовляли 36%, зараз цей показник становить понад 40% “, – сказав Чурилов. Читати далі: Кількість україномовних громадян зростає
Що означає для кожного з нас сьогодні День Незалежності?
Перші відповіді, котрі приходять на думку – вихідний день, військовий парад, святковий концерт чи феєрверк – є занадто поверховими, хоча й містять у собі дещицю правди.
На мою гадку, для кожного громадянина України День Незалежності має насамперед стати днем іспиту власного сумління, днем міркувань про долю своєї Батьківщини й своєї спільноти. Цього дня ми просто не можемо заслонитися буденними клопотами від болючих, а часто й дуже гірких роздумів про минуле, сучасне й майбутнє нашого народу. Читати далі: Володимир Старик: Прощання з імперією. Роздуми з нагоди Дня Незалежності
Пропозиції розроблені Буковинським центром виборчих технологій в рамках проекту “Громадська експертиза виконання Програми підтримки національно-культурних товариств, етнічних громад Чернівецької області та української діаспори на 2007-2009 роки”.
1) Чинна Програма передбачає здійснення державної етнополітики в краї за трьома напрямками: 1) державна підтримка національно-культурних товариств області; 2) забезпечення повноцінного розвитку освітньо-культурних, інформаційних потреб етнічних громад краю; 3) підтримка української діаспори в Румунії та Молдові. Читати далі: Експертні пропозиції щодо вдосконалення Регіональної Програми підтримки національно-культурних товариств та української діаспори
Об’єкт експертизи: Програма підтримки національно-культурних товариств, етнічних громад Чернівецької області та української діаспори на 2007-2009 роки.
І професіональним історикам, і любителям історії з Буковини не менш ніж колегам із Кривого Рогу (див. статтю професора Віталія Стецкевича «Українська історія: погляд із-за Дністра і Пруту», «ДТ», №44-2007) небайдужа історія України й українства на території їхнього рідного краю. Історія, що була такою неоднозначною з огляду на історичні обставини. Парадоксально, але стаття на цю тему вийшла з-під пера не буковинця, і це для нас прикра обставина.
Посольство України в Республіці Молдова інформує, що на прохання чисельної української громади Придністровського регіону, а також за згодою керівництва регіону Державний комітет телебачення та радіомовлення України з 1 липня 2010 р. відновив трансляцію програм УР-1 та УР-3 Національної радіокомпанії України. Відновлення трансляції українських радіостанцій на території регіону забезпечить доступ жителів Придністров’я до якісного радіомовлення українською мовою та дозволить отримувати неупереджену інформацію щодо подій в Україні. Читати далі: Придністровці можуть слухати українське державне радіо
Чернівецька область України – унікальний край, у якому поєднані історична доля Північної Буковини і частини Бессарабії. Утворена область 7 серпня 1940 року возз’єднанням північної частини Буковини і Хотинського повіту Бессарабії. Розташований на перехресті магістральних шляхів Центральної, Південної та Східної Європи, цей клаптик української землі, в силу свого геополітичного становища тривалий час перебував у складі інших держав. Читати далі: 7 серпня виповнюється 70 років з часу створення Чернівецької області
Яких лише характеристик не набувало місто Чернівці, але одне з них залишається незмінним вже більше ніж шість сотень літ — це толерантність. Якість, якою може по праву хизуватися місто над Прутом — Чернівці та край, що називають Буковиною. В своїй книзі “Місто моєї любові” Василь Селезінка Чернівці порівнює “із своєрідним кораблем, на борту якого крім українців по хвилях буденного життя пливуть представники інших народів. Там обов’язково є євреї, німці, поляки, румуни, молдовани, вірмени, а з ХХ століття, особливо в післявоєнні 40-ві та 50-ті роки, підсіла ще й велика група росіян та представників інших народів Радянського Союзу”.
2 та 3 серпня 1944 року декілька тисяч ромів та сінті були знищені в циганському таборі, що знаходився в концентраційному таборі Освєнцім-Біркенау.
Вважається, що під час Голокосту було знищено від 600 000 до 1 500 000 ромів. В процентному відношенні ромська етнічна група найбільше потерпіла від вбивств нацистів.
Понад 90 відсотків ромського населення Австрії, Німеччини та Естонії було знищено фашистськими режимами. Читати далі: 2 серпня Україна вшановує пам’ять жертв Голокосту ромів
|
|