|
|
 Пропозиції розроблені Буковинським центром виборчих технологій в рамках проекту “Громадська експертиза виконання Програми підтримки національно-культурних товариств, етнічних громад Чернівецької області та української діаспори на 2007-2009 роки”.
1) Чинна Програма передбачає здійснення державної етнополітики в краї за трьома напрямками: 1) державна підтримка національно-культурних товариств області; 2) забезпечення повноцінного розвитку освітньо-культурних, інформаційних потреб етнічних громад краю; 3) підтримка української діаспори в Румунії та Молдові. Читати далі: Експертні пропозиції щодо вдосконалення Регіональної Програми підтримки національно-культурних товариств та української діаспори
В рамках відзначення 100-річчя від заснування Німецького Дому в Чернівцях, на вул.О.Кобилянської обласного центру поряд з будівлею-іменинником відбувся I-й Міжнародний фестиваль ”Гірських горністів”. В якому взяли участь професійні музиканти з Німеччини, Австрії, Швейцарії, а також аматорські колективи Путильщини і Коломийщини. Звучали мелодії гірських місцевостей і присутні змогли відчути різницю між мотивами Альп і Карпат. Перед учасниками фестивалю і присутніми виступив заступник начальника відділу міжнародних зв’язків Чернівецької міської ради Василь Плаксюк. Організатором чудового мистецького заходу виступив член президії Товариства австрійсько-німецької культури ім.Й.-В.Гете “Відродження” Павло Півторак. Читати далі: В Чернівцях відбувся I-й Міжнародний фестиваль “Гірських горністів” (фоторепортаж)
 Законодавством України, а саме законами „Про об’єднання громадян”, „Про благодійництво та благодійні організації”, визначено, що національно-культурні товариства можуть існувати у формі громадських організацій, благодійних фондів та, до певної міри, політичних партій. Зокрема, у визначенні дефініції громадської організації вказано, що це є об’єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів [1]. Серед одного з основних напрямків діяльності благодійних організацій та фондів законодавством визначено: сприяння розвитку культури, в тому числі реалізації програм національно-культурного розвитку [2].
 15 червня у Чернівцях з нагоди 121–ї річниці з дня смерті класика румунської літератури Міхая Емінеску відбулася низка заходів, організованих обласним товариством румунської культури ім. М.Емінеску та іншими румунськими національно-культурними товариствами краю. Розпочалися заходи покладанням квітів до погруддя М.Емінеску на вулиці А.Пумнула та до пам’ятника поетові в центрі міста Чернівців. Учасники церемонії відзначили велике значення творчого спадку М.Емінеску для румунської та світової літератури. Начальник відділу з питань етнополітики управління з питань внутрішньої політики облдержадміністрації Ілля Іонець привітав гостей свята та відзначив велику роль національно-культурних товариств у розбудові громадянського суспільства.
 Буковинський центр виборчих технологій, аналізуючи виконання обласної Програми підтримки національно-культурних товариств та етнічних громад Чернівецької області та української діаспори на 2007-2009 роки, отримав від управління з питань внутрішньої політики звіт про виділення коштів окремим національно-культурним товариствам.
Загалом, за три роки виконання програми національно-культурним товариствам виділено 173 тис.грн, з них в 2007 році – 34 тис.грн., в 2008- 68,6 тис.грн., в 2009 – 70,4 тис.грн.
 Для нас є великою честю повідомити про те, що цього року Німецький Дім у Чернівцях святкує свій 100-річний ювілей з дня його освячення 5 червня 1910 року. Вже багато років Німецький Дім у Чернівцях на колишній Панській вулиці є не тільки центром культурного життя буковинських німців, але й невід’ємною візитівкою та прикрасою нашого міста. Крім того, бурхливе життя та активна діяльність в Німецькому Домі національно-культурного товариства австрійсько-німецької культури ім. Й. В. Гете «Відродження» показують високий рівень національної культури німців краю.
Історія Німецького Дому – це не тільки опис будівництва та функціонування цієї споруди, це також історія розвитку національної свідомості німців Буковини та її столиці – Чернівців. Це також історія толерантних взаємин всіх національностей нашої громади.
22 травня активісти Товариства австрійсько-німецької культури ім.Й-В.Гете “Відродження” на території історико-культурного заповідника “Кладовище по вул.Зеленій в Чернівцях” вшанували пам’ять вояків австро-угорської армії, загиблих у I Світовій війні. До пам’ятного хреста було покладено вінки та квіти, запалено свічки.
Пам’ятні знаки відновлені в 1996 році за кошти австрійського товариства
Читати далі На Зелені свята німецьке товариство вшанувало пам’ять загиблих у I Світовій війні
 Українська держава – багатонаціональна. Потреба вивчення процесу етнонаціонального розвитку меншин, які мешкають в Україні, є однією з актуальних в сучасній науці. Починаючи з 90-тих рр. ХХ ст. на українських землях відбулися зміни у соціально-економічній, політичній та духовній сферах. В процесі становлення громадянського суспільства на перший план виходить національне питання, особливо політика держави щодо національно-культурного розвитку України. Південні області країни не є виключенням. З ХVІІІ ст. на ці землі почали переселятися іноземці, що сприяло формуванню специфічної національної карти регіону. Одеська область має свій особливий, не тільки в масштабах України, але і в масштабах всього світу, статус. Навряд чи знайдеться ще одна область, де проживає така кількість націй та народностей. За статистичними даними, Україну називають своєю Батьківщиною представники 134 національностей, з них 133 проживають в Одеському регіоні (1;3).
 6 травня на цвинтарі по вул.Зелена м.Чернівці з ініціативи Єврейської громади області відбувся мітинг-реквієм, присвячений 65-й річниці Перемоги та пам’яті жертв Голокосту.
Вів мітинг голова Єврейської громади Лев Клейман, який зупинився на історичній ролі євреїв у боротьбі з нацизмом. Так сотні тисяч представників цієї нації за подвиги у роки Великої Вітчизняної війни були відзначені орденами і медалями, майже півтори сотні з них було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Л.Клейман відзначив, що за період 1933-1945 років фашистами було знищено понад 6 мільйонів громадян єврейської національності.
Перед присутніми також виступили представники влади, так, зокрема, начальник управління з питань внутрішньої політики облдержадміністрації Іван Пазяк, який відзначив, що «гіркі уроки і наслідки єврейського Голокосту стали трагічною сторінкою історії світової цивілізації. Ця тема досліджується істориками, вивчається у шкільних курсах в усьому світі та й в Україні. Це запорука того, що пам’ять буде збережено не тільки як частину історії, а й як урок і попередження для всього людства».
 В статті розглянуто етапи становлення та організаційного оформлення національно-культурних товариств, з’ясовано характерні риси їхнього сучасного розвитку і функції, які вони виконують у суспільстві: агрегування етнокультурних і загальнодержавних цінностей та інтересів, забезпечення у суспільстві етнокультурного діалогу, формування міжетнічної толерантності, виховання у громадян України почуття патріотизму, національної гідності та “культури миру”.
Ключові слова: етнічні групи населення, національно-культурні товариства, етнокультурне відродження, міжетнічна толерантність.
Україна є державою з поліетнічною структурою населення. Це зумовлено низкою історичних, етнокультурних, економічних та геополітичних чинників. Згідно з офіційним повідомленням Державного комітету статистики про кількість та склад населення за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року, в країні проживає 48 млн. 457 тис. осіб, представники 130 національностей і народностей. Читати далі: Лариса Лойко. Національно-культурні товариства як форма організації та представництва інтересів етнічних громад
|
|
