Чисельність та місця компактного проживання
Згідно з попередніми даними останнього перепису населення (відбувся восени 2011 року), на території Румунії проживають 51,7 тис. етнічних українців. (За альтернативними підрахунками Союзу українців Румунії, українська громада країни налічує понад 200 тисяч осіб). Між тим відомий експерт Володимир Брутер вважає, що в країні живе всього 130 — 140 тисяч українців.
Переважна більшість етнічних українців Румунії є автохтонним населенням, яке компактно проживає у прикордонних з Україною повітах, що свого часу частково входили до складу ранньосередньовічної держави Київська Русь та Галицько-Волинського князівства.
Згідно з даними перепису 2002 року, українська спільнота налічує 61 091 людину. Це становить 0,3 % всього населення Румунії.
Місця компактного проживання українців:
– повіт Марамуреш (понад 36 тис. осіб);
– Південна Буковина (понад 10 тис.осіб);
– повіт Банат (понад 8 тис.осіб);
– повіт Добруджа (1,5 тис.осіб).
Українці становлять більшість у муніципалітетах Bistra, Марамуреш; Rona de Sus, Марамуреш; Єtiuca, Тіміш і Coprcele, Караш-Северин.
Однак, чисельність осіб, які спілкуються українською мовою, перевищує офіційну чисельність українців, що свідчить про політичну ідентифікацію, як румун, проте етнічну, як — українців.
За переписом 1948 року українців налічувалося 800 тисяч осіб. Політика румунізації призвела до стрімкого зменшення кількості українців.
За офіц. переписом 21.02.1956, в Румунії проживало 68,3 тис. українців, найбільше в тодішніх обл.:
– Сучава (райони Радівці, Кимполунґ, Дорогой, Ґура-Гуморулуй і Ватра Дорней) — 28 900 та
– Марамуреш (райони Вішев і Сигіт) — 25 200. (Дані з української Вікіпедії)
Законодавче забезпечення розвитку української меншин в Румунії
-
Конституція Румунії 2003 року.
-
Європейська хартія регіональних мов та мов меншин, підписана Румунією, але не ратифікована.
-
Рамкова конвенція прав національних меншин.
-
Закон про органи місцевого самоврядування (№271/2001)
-
Закон про вибори до палати депутатів та сенату Румунії (№68/1992) із змінами та доповненнями.
-
Закон про освіту (№84/1995) із змінами та доповненнями.
-
Договір про відносини добросусідства і співробітництва між Україною та Румунією від 02.06.1997р.
Українська мова в сфері освіти, культури, ЗМІ
Освіта.
Після Другої світової війни в селах та містечках компактного проживання українців та змішаних родин всі предмети викладалися української мовою. Школа була осередком українського життя: тут відзначалися релігійні та національні свята (зокрема, пишно відсвяткували 100-річчя масових поселень українців у Румунії), пам’ятні дати великих українців тощо.
Почавши з 1964 вся культ.-осв. праця українців у Румунії зазнає переслідування. Ліквідовано майже всі школи з українською мовою навчання (животіє тальки укр. відділ при гімназії в Сиготі і укр. лекторат у Букарештському Університеті) і всю укр. осв.-культ. працю по селах, заборонено вживати в публікаціях укр. назви місцевостей.
В сучасній Румунії немає дошкільних закладів та початкової, восьмирічної, середньої школи з викладанням українською мовою. В Румунії діє єдиний навчальний заклад з українською мовою викладання – українській ліцей їм. Т.Г.Шевченка в м. Сігету Мармацієй. В окремих румунських школах у регіонах компактного проживання українців, українська мова і література викладається як предмет. Відповідними положеннями Протоколу про співробітництво в сфері освіти між Міністерством освіти і науки України та Міністерством виховання досліджень та молоді Румунії на 2008/2009, 2009/2010 та 2010/2011 навчальні роки, румунська сторона зобов’язалася відновити український ліцей у м. Сирет повіту Сучава. Вищу філологічну освіту українською мовою українці Румунії можуть отримувати в Бухарестському, Клужському та Сучавському університетах, у яких в рамках філологічних факультетах діють українські секції. Безкоштовно, у відповідності до положень згаданого вище Протоколу, українці Румунії можуть отримувати вищу освіту і в Україні.
Щодо вищої освіти, то сьогодні в трьох румунських університетах, у тому числі в Бухарестському, є відділення української мови, відкриті 50 років тому. На цих відділеннях щорічно навчається, як правило, 10 — 15 студентів.
1. Бухарестський університет
На факультеті іноземних мов та літератури, при кафедрі слов’янських мов та літератур діє секція української мови та літератури
2. Сучавський університет Штефан чел Марє
На факультеті філології та комунікативних наук при кафедрі румунської мови та літератури діє відділення української мови та літератури
3. Університет Бабеш-Боліай, м. Клуж Напока
Кафедра слов’янської філології університету м. Клуж була заснована у 1919 році. На факультеті філології при кафедрі слов’янської філології діє секція української мови та літератури
Культура
Союз українців Румунії системно проведить культурно-мистецьких заходи за рахунок Державного бюджету Румунії, фінансової підтримки з боку України, а також спонсорської підтримки.
В Сучавському повіті активно працюють дитячий вокально-інструментальний колектив “Струни Негостини”, Сучавський вокальний гурт «Свекрухи»,
В м.Бухарест при місцевому СУР діє ансамбль «Зоря», який успішно виступає на національних та міжнародних фестивалях, а головне — гуртує навколо себе українську молодь країни — студентів, ліцеїстів.
В місті Тімішоара розташований Український культурний дім повіту Тіміш.
До Румунії досить часто приїжджають митці з України, там побували Павло Дворський, Іван Дерда, музичні ансамблі з Закарпаття, Івано-Франківська, з Чернівців та Львівщини.
Періодичні видання Союзу українців Румунії
Забезпечення інформаційних потреб етнічних українців Румунії здійснюється шляхом трансляції радіопедач українською мовою регіональними радіостудіями міст Ясси (15 хвилин щотижнево), Сігету Мармацієй (50 хвилин щотижнево) та Тімішоара (1 година щотижнево). На телебаченні передачі українською мовою відсутні. На каналі національного телебачення ТВР – 2 транслюється програма «Разом до Європи», в рамках якої готуються і передачі про життя української громади. Союз українців Румунії видає п’ять найменувань малотиражної періодики: “Вільне слово”, “Український вісник”, “Наш голос”, дитячий журнал «Дзвіночок» (українською мовою) та “Український кур’єр” (румунською мовою). Але зазначені видання СУР-у мають незначний наклад, виходять 1-2 рази на місяць і часто не потрапляють до читача через відсутність системи розповсюдження.
Громадські організації українців Румунії
В Румунії, на основі чинного законодавства, діють дві громадські організації етнічних українців: Союз українців Румунії (СУР, заснований у 1990 році, адреса: м. Бухарест, сектор 1, вул. Раду Попеску, № 15) та Національний Форум Українців Румунії (НФУР, заснований у червні 2009 р., адреса: повіт Сучава, м. Радівці, вул. Ізвоарелор № 7 «А»).
Союз українців Румунії створений в 1990 році.
Згідно з румунським законодавством, Союз українців Румунії має право на представництво в Парламенті. У Палаті депутатів нинішнього скликання українську громаду представляє депутат Микола Мирослав Петрецький. Головою СУР є Микола Мирослав Петрецький (керівник Союзу українців Румунії з 2015 р.).