Scridb filter
|
||||||
|
Сайт публікує частину з книги історика Олега Однороженка, яка присвячена ролі українського (руського) населення у становленні Молдовської держави. Так зокрема він відзначає, що письмові джерела другої половини XIV – першої половини XV ст. знають Молдавське господарство під етнічними назвами Русо-Влахія та Молдо-Славія. Це, відображало етнодуалістичний характер цього політичного організму. “Земля Молдавська”, як державне утворення, виникло Читати далі О.Однороженко. Українсько-руська еліта (Молдавське господарство) Редакція сайту продовжує серію публікацій фотокопій Православного календаря на 1914 рік. Календар був виданий в 1913 році Товариством “Руська бесіда”. В календарі окрім повсякденної інформації наведено також дані про шкільництво, забезпечення мовних прав русинів в церкві і інша цікава та малопоширена інформація про українців Буковини. Висловлюємо подяку Ігорю Наконечному за наданий календар з сімейного архіву Читати далі Перепис населення Буковини часів Австо-Угорщини (Православний календар на 1914 рік) Редакція сайту розпочинає серію публікацій фотокопій Православного календаря на звичайний 1913 рік. Календар був виданий в 1912 році Товариством “Руська бесіда”. В календарі окрім повсякденної інформації наведено також дані про шкільництво, забезпечення мовних прав русинів в церкві і інша цікава та малопоширена інформація про українців Буковини. Висловлюємо подяку Ігорю Наконечному за наданий календар з сімейного Читати далі Русини в православній церкві на Буковині (Православний календар 1913 року) У відповідь на запрошення голови Чернівецької обласної державної адміністрації Михайла Папієва взяти участь в урочистостях з нагоди відзначення 390-річчя перемоги у Хотинській битві, маршалек Шльонського воєводства Польщі Адам Матусєвіч повідомив, що партнерський регіон відвідає Буковину і братиме участь в заходах, які відбудуться в рамках святкування річниці Хотинської битви. За його словами, очолюватимуть делегацію представники Сеймику Читати далі В урочистостях з нагоди 390-річчя Хотинської битви візьме участь офіційна делегація зі Шльонська У статті розкриваються особливості політичного життя румун Буковини. Початок організованого політичного життя був закладений після 1848 р. З цього часу до 1861 р. основні зусилля спрямовувалися на завоювання автономії Буковини. Особливого розвитку політичний рух набув у період 1885-1914 р., але був перерваний війною. Розкол у середовищі румунських політиків у роки війни був переборений в умовах Читати далі Ігор Піддубний. Румуни Буковини в житті краю:1848 – 1918 рр. Рафаель (Рафал) Лемкін народився 1900 року у селі Безводне, біля Волковиська, тепер Гродненська область, Білорусь, у родині польських євреїв, які займалися хліборобством. Тоді це була Російська імперія; потім ця територія перейшла до відновленої Речі Посполитої. Лемкін на початку 1920 років студіював філологію, а потім право у Львівському університеті. Ще під час навчання, 1921 року, убивство …Не можна любити народів других, Коли ти не любиш Вкраїну!.. (З вірша Володимира Сосюри «Любіть Україну») Цей невеличкий текст, який досі залишався фактично невідомим на пострадянському просторі, є справжньою інтелектуальною і правничою сенсацією. В ньому факт скоєння геноциду щодо українців із боку більшовицької влади описує й аргументує сам Рафаель Лемкін – автор концепції геноциду, яка Читати далі Рафаель Лемкін. Радянський геноцид в Україні Експозиція «Плекання традицій боротьби буковинців за українську державність в 1914-1921 роках – живе джерело патріотичного виховання школярів міста Чернівці» створена в рамках муніципального проекту , який реалізовувався товариством Український народний дім в м.Чернівці в 2007 році було створено експозицію (автор концепції В. Старик), в якій підкреслено переваги конструктивної співпраці різних політичних, національних чи релігійних груп Південна околиця середньовічних Чернівців – сучасний мікрорайон між вулицями Л. Кобилиці, У. Кармелюка, Буковинської та Руської – в середині 18-го століття становила найвіддаленішу територію міста, безпосередньо межуючи з володіннями заміського монастиря Гореча. На першому плані міста, укладеного в 1787 році австрійським ротмістром Пітцелі, в цьому немалому за площею мікрорайоні можна було нарахувати лише 16 зайнятих Читати далі Володимир Старик. Історія Чернівців: Передмістя, що стало центром міста |
|
||||