Languages

Календар

December 2017
M T W T F S S
« Nov    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Ukrainian for beginners

Ігор Буркут, кандидат історичних наук. Відповідність Програми підтримки національно-культурних товариств реальним запитам етнічних громад області

 Об’єкт експертизи: Програма підтримки національно-культурних товариств, етнічних громад Чернівецької області та української діаспори на 2007-2009 роки.

Мета експертизи: Визначити відповідність Програми підтримки національно-культурних товариств, етнічних громад Чернівецької області та української діаспори на 2007-2009 роки реальним запитам національних та етнічних громад.

1.     Опис проблеми

Чернівецька область за територією та населенням є найменшою областю України: 8, 1 тис. кв. км та близько 910 тис. мешканців. У той же час це є один з найбільш поліетнічних регіонів держави. В області проживають представники близько 80 національностей, існують компактні поселення представників національних меншин. Переважну більшість населення Герцаївського району складають етнічні румуни, значним є румунське населення Глибоцького та Сторожинецького районів. У Новоселицькому районі поруч з українцями компактно проживають молдавани. На території Сторожинецького району є населені пункти із значним відсотком польського і ромського населення, у деяких селах району помітною є питома вага росіян-старообрядців. Останні складають більшість населення села Біла Криниця Глибоцького району, проживають також у деяких населених пунктах Сокирянського району (Грубна, Білоусівка).

Поліетнічність регіону найвиразніше представлена в обласному центрі. Тут проживають представники таких традиційних для Буковини етнічних громад, як єврейська, вірменська, російська, німецька та австрійська, а також відносно нових, що почали формуватися в радянські часи – білоруської, корейської, азербайджанської та інших. Нові етнічні громади поступово інтегруються в українське середовище, шукаючи своє місце у ньому. Традиційні для краю етнічні громади міцно укорінені в етнокультурній мозаїці Чернівецької області й деякі з них докладають певних зусиль для посилення своїх позицій. У місцях компактного проживання представників національних меншин існують сприятливі умови для задоволення їхніх духовних і культурних потреб.

Традиційна для Чернівецької області полікультурність продовжує зберігатися і розвиватися в наш час. Її розвиткові, зокрема, сприяє наявність національно-культурних товариств, які чимало роблять для збереження і збагачення культурних традицій національностей, представники котрих живуть на території Чернівецької області. Всього тут діє 25 національно-культурних товариств, з них всеукраїнський статус має 2 товариства.

Найбільше національно-культурних товариств має румунська громада краю, і вони є найактивнішими. Діяльність цих товариств охоплює різні сфери життя. Крім Товариства румунської культури ім. М. Емінеску, помітну діяльність ведуть Товариство „Голгофа” румунського населення – жертв  сталінських репресій,  Ліга румунської молоді „Жунімя”, Медичне товариство „Ісідор Бодя” та ін. Наявність подібних товариств дозволяє не лише зберігати власну етнічну ідентифікацію та національну самосвідомість, але і творчо розвивати рідну культуру, народні звичаї та національні традиції.

Позитивний вплив на розвиток інших етнічних громад Чернівецької області також справляє наявність у них власних організацій. Товариство польської культури ім. А. Міцкевича, Товариство австрійсько-німецької культури та деякі інші організації проводять свої заходи, про які населення області дізнається з повідомлень регіональних засобів масової інформації. Подібне знайомство з культурним життям різних етнічних громад регіону зміцнює традиції етнічної толерантності, підвищує взаємний інтерес представників різних національностей до культурних надбань їхніх іноетнічних сусідів. Деякі товариства та етнічні громади видають свої газети, альманахи, бюлетені. Наявність власних друкованих видань значною мірою дозволяє задовольняти інформаційні потреби етнічних громад області. Але головним чином на задоволення цих потреб спрямовано ведення  телевізійних та радіопередач мовами національних меншин, яке здійснює обласний держтелерадіокомітет. Деякі передачі румунською мовою веде і приватний телеканал ТВА. В обласному центрі за державної підтримки видається декілька газет мовами національних меншин. Крім цього, румуномовними або двомовними є районні газети в місцях компактного проживання національно-етнічних громад області.

Регіональні ЗМІ чималу увагу приділяють висвітленню етнокультурної проблематики. Як правило, широкий громадський резонанс мають масові заходи, що регулярно проводяться національно-культурними товариствами. Насамперед це відзначення національних та релігійних свят, організація круглих столів, семінарів, науково-практичних конференцій, літературних вечорів, фольклорних та дитячих фестивалів, святкових концертів, конкурсів народних звичаїв та обрядів тощо. Для плекання національних традицій чимале значення має організація музеїв та виставок.

У збереження власної національної самосвідомості дуже важливу роль грає система освіти рідною мовою. У Чернівецькій області створено належні умови для здобуття такої освіти представниками румуномовного та російськомовного населення регіону: поряд з українською, румунська та російська мови є мовами дошкільного і шкільного навчання та виховання. Тут також діють навчальні заклади, в яких поглиблено вивчаються єврейська, польська та німецька мови і культури – всього в Чернівецькій області у системі загальної середньої освіти вивчається 6 мов етнічних громад. За допомогою державних органів видаються підручники та художня література мовами національних меншин, що проживають на території області.

Чернівецька область є прикордонним регіоном, який межує з Румунією та Республікою Молдова. А на території суміжних держав проживає чимало етнічних українців, які там є національними меншинами. Вони зацікавлені у розвиткові тісних зв’язків з етнічною батьківщиною своїх предків, щоб мати можливості зберегти свою етнічну ідентичність, не втратити культурного і духовного зв’язку з усім українством. Їхні інтереси  у цій сфері мають чимало спільного з інтересами національних меншин, що проживають на території Чернівецької області, але у той же час вони дещо відмінні від них.

У представників національних меншин є специфічні потреби у духовній, культурній та освітній сферах, задовольняти які у повному обсязі, спираючись лише на власні сили, вони практично неспроможні. Тому їм необхідна дієва допомога з боку держави, і Програма підтримки національно-культурних товариств, етнічних громад Чернівецької області та української діаспори на 2007-2009 роки передбачає надання такої допомоги. Нею передбачено проведення ряду заходів, спрямованих на задоволення реальних потреб і запитів національно-етнічних громад регіону.

  2.     Аналіз питання, що розглядається

 Необхідно підкреслити: Програма підтримки національно-культурних товариств, етнічних громад Чернівецької області та української діаспори на 2007-2009 роки в цілому відповідає чинному законодавству України і розроблена згідно Закону України „Про національні меншини в Україні”. При її розробці враховано ряд міжнародних документів у сфері етнополітики, ратифікованих Україною, зокрема Рамкової конвенції про захист національних меншин і Європейської хартії регіональних мов та мов національних меншин.

При розробці даної Програми у значній мірі враховувалися реальні запити національно-етнічних громад, що проживають на території Чернівецької області. Для їх задоволення Програмою передбачено виділення необхідних коштів, що дозволяють, зокрема, проводити масові заходи.  Перш за все це стосується фінансування з місцевих і обласного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством. Кошти призначаються для відзначення національно-культурними товариствами національних та релігійних свят, проведення фестивалів, круглих столів, науково-практичних конференцій, семінарів, літературних вечорів, а також на вшанування пам’яті видатних діячів національних культур, знаменних історичних подій тощо. Чимало цих заходів сприяє зростанню інтересу населення області до культурного життя національних меншин, їх звичаїв та традицій.

Показниками якості Програми визначено „збільшення поінформованості населення про культуру та традиції національних меншин, а також підвищення рівня володіння українською мовою серед національних меншин на території Чернівецької області, дітей з українських родин, які проживають в Румунії та Молдові”. Додаток № 4 до Програми містить кількісні показники, які свідчать про позитивну динаміку у проведенні масових заходів, що дозволяє збільшити рівень поінформованості про культуру і традиції національних меншин: з 9 % у 2007 році до 13 % у 2009 році. Зросла і кількість дітей українських родин Румунії, які вдосконалюють знання української мови – відповідно з 50 до 100 осіб. Наведені дані дозволяють позитивно оцінити ефективність втілення Програми у життя. Проте вичерпну оцінку відповідності документу реальним запитам національно-етнічних громад Чернівецької області дати неможливо через наступні обставини.

Фінансування освіти мовами національно-етнічних громад, видання літератури та діяльності ЗМІ мовами національних меншин у даній Програмі не відображено: воно ведеться за іншими бюджетними статтями. У зв’язку з цим при аналізі Програми підтримки національно-культурних товариств, етнічних громад Чернівецької області та української діаспори на 2007-2009 роки неминуче поза увагою експертів залишаються деякі важливі аспекти, пов’язані з реальними запитами національно-етнічних громад.

Так, представники румуномовних громад області впродовж багатьох років скаржаться на недостатнє, на їх думку, поповнення шкільних та сільських бібліотек румуномовною літературою. Особливе невдоволення викликає відсутність внесених у шкільні програми творів класиків румунської літератури, надрукованих за правилами сучасної орфографії. А у шкільних бібліотеках ще є книги цих авторів, випущені до 1989 року кирилицею, тоді як нині для письма румунською мовою  використовується лише розширений латинський алфавіт.

Ще одна проблема, яка лишається поза Програмою: повернення національно-культурним товариствам та етнічним громадам приміщень, які у минулому належали тим чи іншим громадам. Ця проблема є багатоаспектною і вкрай неоднозначною. Наприклад, нині єврейська громада в обласному центрі значно скоротилася чисельно у порівнянні з іще недалеким минулим. А свого часу різноманітним єврейським товариствам у Чернівцях належало багато громадських споруд, які в радянські часи були націоналізовані та змінили своє призначення. Деякі з них являють собою значну історичну цінність і потребують реставрації із залученням значних коштів. Насамперед йдеться про широко відому в Україні та за рубежем резиденцію цадика („чудотворного рабина”) у Садгорі. Подібна тематика обговорюється і деякими іншими громадами.

Впродовж декількох років представники Товариства румунської культури ім. М. Емінеску ставили питання про передачу румунським товариствам споруди колишнього Палацу культури на нинішній Театральній площі. Вона зведена за підтримки бухарестської влади 1937 року на тодішній площі Васіле Александрі як осередок румунської культури в краї, долученому до Королівства Румунія у 1918 році. Бухарестський архітектор Хорія Крянге підкреслив цією величною спорудою ідею „румунізації” Чернівців, демонстративно розірвавши зв’язок з центральноєвропейськими архітектурними традиціями міста, що склалися у ХІХ – на початку ХХ ст. У радянські часи тут розміщувався гарнізонний Будинок офіцерів. Нині приміщення у цьому великому будинку орендують різноманітні магазини, заклади громадського харчування, банківські установи тощо. На думку керівників Товариства румунської культури ім. М. Емінеску, передача споруди колишнього Палацу культури румунському національно-культурному товариству дала би йому можливість за рахунок орендної плати покрити значну частину витрат на потреби активної діяльності цієї громадської організації.

Вказане товариство мало й інші запити, які викликали неоднозначну реакцію з боку чернівецької громадськості. Так, ішлося про створення державного румунського театру, про заснування в Чернівцях полікультурного університету з декількома мовами навчання (зокрема, румунською). Громадська дискусія навколо подібних запитів засвідчила, що вони не відображають найбільш нагальні потреби даної громади, тому їхня актуальність викликає значний сумнів. Значно важливішими є питання збереження і розвитку національних культурних традицій, відзначення національних та релігійних свят, регулярне проведення фестивалів. А означені актуальні питання відображені в Програмі підтримки національно-культурних товариств, етнічних громад Чернівецької області та української діаспори на 2007-2009 роки.

Дана Програма виходить з реальної активності різних національно-культурних товариств, відтак питома вага цих товариств у отриманні бюджетного фінансування є різною. Крім цього, не всі етнічні громади області виявилися достатньо організованими. Так, ромське населення Чернівецької області, на відміну від ромів деяких інших областей (Закарпатської та ін.) фактично виключене з громадсько-політичного та культурного життя регіону. А його інтеграція у життя Буковини необхідне для гармонійного розвитку  міжетнічних відносин в Чернівецькій області.

Аналіз Програми підтримки національно-культурних товариств, етнічних громад Чернівецької області та української діаспори на 2007-2009 роки показує, що один з її аспектів – підтримка української діаспори в Румунії та Молдові – недостатньо пов’язаний з іншими: державною підтримкою національно-культурних товариств області й забезпечення повноцінного розвитку освітньо-культурних та інформаційних потреб етнічних громад краю. Неможливим за наявності єдиної Програми є повноцінне фінансування цієї діяльності, що нині нерідко відбувається за залишковим принципом,  а також її гідне організаційне забезпечення. Тому на майбутнє замість єдиної Програми необхідно передбачити розробку двох різних документів.

3.     Висновок

 Таким чином, Програма на 2007-2009 роки передбачає державну підтримку національно-культурних товариств області, забезпечення повноцінного розвитку освітньо-культурних та інформаційних потреб етнічних громад краю, і, нарешті, підтримку української діаспори в Румунії та Молдові. У цілому заплановані Програмою заходи відповідають реальним запитам національних та етнічних громад Чернівецької області. Проте вичерпну характеристику такої відповідності можна дати лише при співставленні Програми з іншими документами, якими визначається розвиток освіти, книгодрукування та  діяльності ЗМІ мовами національних меншин. Що ж стосується самої Програми підтримки національно-культурних товариств, етнічних громад Чернівецької області та української діаспори на 2007-2009 роки, то її виконання дозволило підвищити рівень поінформованості населення області про культуру і традиції національних меншин. Також зросла кількість дітей українських родин Румунії, які вдосконалюють знання української мови. У той же час, на думку експертів, при розробці нової Програми необхідно врахувати декілька пропозицій та рекомендацій.

4.  Рекомендації.

Аналіз тексту Програми підтримки національно-культурних товариств, етнічних громад Чернівецької області та української діаспори на 2007-2009 роки і конкретних кроків, спрямованих на її виконання, дозволяє запропонувати декілька рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності нових Програм, що розроблятимуться з урахуванням накопиченого досвіду. Найбільш суттєвими з них є наступні:

–            Чинна Програма передбачає здійснення державної етнополітики в області за трьома напрямками, причому підтримка української діаспори в Румунії та Молдові мало пов’язана з першими двома. Тому варто розділити чинну Програму на дві: 1) Програму підтримки національно-культурних товариств, етнічних громад Чернівецької області і 2) Програму підтримки української діаспори в Румунії та Молдові.

–           У новій Програмі варто прописати механізми прямої підтримки владними органами нечисельних, інституційно неорганізованих етнічних громад.

–            У новій Програмі необхідно передбачити заходи з підтримки ромського населення області, підключаючи до них громадські організації на конкурсній основі.

–           Треба внести корективи у принципи фінансування національно-культурних товариств і етнічних громад Чернівецької області. Перш за все – передбачити розподіл фіксованої частини коштів на підтримку національно-культурних товариств та етнічних громад на конкурсній основі із залученням до участі в конкурсі інших громадських організацій, проекти яких стосуються етнонаціональної сфери життя краю.

–       Передбачити участь громадських організацій у виконанні заходів з підтримки української діаспори в Румунії та Молдові на конкурсній основі.

–        Чітко прописати порядок звітування національно-культурних товариств та громадських організацій за використані кошти, додавши до існуючого звіту про використання коштів та видаткових накладних також творчий звіт, який повинен містити результати діяльності, а також кількісні та якісні показники, що дозволяють оцінити ефективність використання виділених Програмою коштів.

Scridb filter

Leave a Reply

You can use these HTML tags

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>