Дмитро Шкурко (УКРІНФОРМ). Українці в Румунії маються набагато гірше, ніж румуни в Україні

Неурядова організація “Права людини без кордонів” (Human Rights Without Frontiers) провела порівняльний аналіз захисту національних меншин у Румунії і в Україні.
Приводом для такої роботи стала пропозиція до резолюції Європарламенту із захисту права румунської меншини в Україні на освіту рідною мовою, яку ще 27 січня 2009 року офіційно зареєстрував румунський депутат Європарламенту Калін Каталін Чіріта (Calin Catalin Chirita).
Брюссельське відділення HRWF нагадує, що за ініціативою України певний час тому була започаткована робота міжнародної комісії з моніторингу дотримання прав меншин у Румунії і в Україні, але після двох зустрічей комісії із залученням експертів від Ради Європи та ОБСЄ румунська сторона в односторонньому порядку припинила власну участь у цій діяльності.
У контексті згаданої парламентської ініціативи HRWF наводить порівняльну таблицю щодо захисту прав румунської меншини в Україні та української меншини в Румунії.
У документі, зокрема, йдеться про те, що відповідно до перепису населення в Україні у 2001 році в країні проживають 190 900 етнічних румун (0,3% населення держави), з них 175,051 (91,7%) вважають румунську мову рідною. Головними місцями компактного проживання румунів в Україні є Чернівецька (114 600) та Закарпатська (32 100) області. Решта румунського населення проживає ще в шести регіонах України.
За даними ж перепису населення в Румунії від березня 2002 року у Румунській державі проживає 61 400 етнічних українців (0,3% населення), 57 700 (94%) з них вважають українську мову рідною. Головними місцями компактного проживання українців у Румунії є район Марамуреші (Північний регіон – понад 36 000), південна Буковина (близько 10 000) та район Банат (Західний регіон – близько 10 000).
За даними європейської правозахисної організації, в Україні діє 19 громадських румунських організацій, більшість із яких співпрацюють з місцевою та виконавчою владою держави. Глава Румунської спільноти України є заступником одного з Комітетів Верховної Ради України. Представник румунської меншини входить також до складу Ради з етнонаціональної політики, яка є консультативно-дорадчим органом при Президентові України. За даними 2006 року, на задоволення культурних потреб румунської меншини з державного бюджету України було виділено суму, еквівалентну 1 322 000 доларів США.
Водночас, у Румунії у 1990 році відповідно до національного законодавства був створений Союз українців Румунії, який на сьогодні є єдиною офіційно зареєстрованою та визнаною українською організацією в країні. У 2006 році ця організація отримала 720 000 доларів на підтримку діяльності з держбюджету Румунії.
В Україні зареєстровано 14 регулярних газет, які видаються румунською мовою, дві з них офіційно розповсюджуються по всій території країни, 12 – у межах регіонів. 6 видань друкуються виключно румунською мовою, решта використовує й інші мови. У 2006 році на підтримку румунськомовної преси з держбюджету України було виділено суму, еквівалентну 105 000 доларів США. У Чернівецькій та Закарпатській областях ведуться щоденні трансляції румунською мовою на місцевому телебаченні, включаючи підготовку щотижневих інформаційних та культурологічних програм. Центри румунського мовлення діють у рамках обласних Державних телерадіокомпаній.
У Румунії немає жодної загальнонаціональної української газети, яка б отримувала підтримку та фінансування з боку центрального уряду або місцевої влади. Союз українців Румунії отримує підтримку на видання трьох багатотиражних газет українською мовою, які не мають поштового розповсюдження. У п’яти румунських містах транслюються щотижня радіопрограми українською мовою тривалістю 15-20 хвилин, при цьому в країні немає жодної української телевізійної програми.
Цікавою є також статистика щодо наявності в обох країнах спеціалізованих, відповідно, українських та румунських освітніх закладів.
В Україні працюють 47 румунських дитячих садків, три українсько-румунські дитячі садки, 92 школи та коледжі з румунською мовою викладання на 20 058 студентів, шість румунських художніх шкіл, 13 шкіл з частковим викладанням румунською (на 2746 учнів). 329 учнів вивчають румунську мову як “предмет на вибір”. Державний університет у Чернівцях готує вчителів із румунською мовою викладання практично з усіх шкільних предметів.
У Румунії взагалі немає україномовних дитячих садків та шкіл мистецтв. Діють один український коледж (на 226 студентів), 5 шкіл з частковим викладанням українською мовою (на 207 учнів). Ще у 63 школах і коледжах можливо вивчати українську мову за власним вибором.
В Україні культурні права румунської меншини підтримуються національними програмами з культури та освіти. Румунська спільнота має 329 фольклорних колективів та груп, в Україні діє 63 румунські культурні центри та клуби, 88 громадських та 76 шкільних бібліотек. З ініціативи місцевої влади Закарпатської та Чернівецької областей щороку проводяться кілька фестивалів румунського фольклору та мистецтв.
У Румунії немає жодної фольклорної української групи, яка б отримувала підтримку від центрального або місцевих бюджетів країни. Практично відсутні також українські культурні центри та бібліотеки. Єдиний український інформаційно-культурний центр діє при Посольстві України в Румунії.
Повний текст згаданого парламентського подання щодо забезпечення права на освіту румунською мовою в Україні оприлюднений на офіційній веб-сторінці HRWF (http://www.hrwf.net ). Зміст документу вартий того, щоб навести його повний переклад, особливо з урахуванням спекуляцій навколо цієї теми, які з’являлися в українській пресі упродовж кількох місяців поспіль.
                                                         “Пропозиції для резолюції із забезпечення прав на освіту рідною мовою для румунської меншини в Україні.”
                                                                                                                                                        Європейський Парламент
– з урахуванням комюніке Єврокомісії від 3 грудня 2008 року щодо Східного партнерства (COM(2008) 823), Європейської політики сусідства та активної ролі ЄС у забезпеченні прав людини у світі,
– – з урахуванням європейських прагнень України та з визнанням її прав та суверенітету,
– – відповідно до Правила 113 його (Європарламенту – авт.) Процедури,
– А. Оскільки Україна має румунськомовну меншину у кількості, відповідно до офіційних даних Українського уряду, більше 410 000 осіб (які були зареєстровані як румуни або молдовани під час перепису 2001 року),
– В. Оскільки румунська меншість в Україні формує традиційні національні спільноти з глибоким історичним корінням, проживаючи у гармонії з більшістю та іншими меншинами, особливо у Чернівецькому регіоні (Північна Буковина, Північна Бессарабія та район Херта (Herta), в Одесі (Південна Бессарабія) та у закарпатському регіоні (історичний Марамурeш (Maramureshi),
1. Рекомендує Україні, що відділення мають бути засновані у Державному університеті Чернівців для забезпечення викладання рідною мовою для всіх існуючих предметів та спеціалізацій на румунській мові,
2. Рекомендує Україні, що відділення мають бути засновані у середніх та технічних школах у містах у вище згаданих регіонах для забезпечення викладання рідною мовою по-румунськи,
3. . Дає доручення Президенту (Європарламенту – авт.) передати цю резолюцію Єврокомісії, Раді ЄС, Уряду та Парламенту України”, – зазначалося у пропозиції до резолюції Європарламенту, внесеній румунським європарламентарієм.
Очевидно, що наведена вище статистика стосовно балансу захисту прав меншин у Румунії і в Україні справила враження також і на членів Європарламенту.