Інтерв’ю Надзвичайного і Повноважного Посла України в Румунії Маркіяна Кулика агентству „Медіафакс”

Сайт посольства України в Румунії наводить інтерв’ю Надзвичайного і Повноважного Посла України в Румунії Маркіяна Кулика агентству „Медіафакс”.
1. Новий президент України Віктор Янукович заявив у своїй інавгураційній промові в українському парламенті, що Україна має бути «європейською позаблоковою державою», відзначаючи, що не прагнутиме приєднання а ні до Росії, а ні до Заходу, як про це повідомляє АФП. Як можна інтерпретувати сигнали нового президента у тому, що стосується зовнішньої політики України?
Гадаю, що сигнали самі по собі є чіткими і зрозумілими і не потребують іншої інтерпретації. Під час першого закордонного візиту Глави Української держави, який відбувся до Брюсселю 1 березня, підкреслювалося, що європейська інтеграція залишається ключовим пріоритетом зовнішньої політики нашої держави, стратегією здійснення системних соціально-економічних реформ. У цьому контексті ми сподіваємося на реалізацію ближчим часом досягнутих домовленостей щодо прискорення переговорів з укладення Угоди про асоціацію та створення зони вільної торгівлі, а також щодо спрощення візового режиму між Україною та Євросоюзом.
Водночас, активно розвиватиметься співпраця і на інших напрямках. Як відзначалося в інавгураційній промові, Україна обере таку зовнішню політику яка дозволить їй «отримати максимальний результат від розвитку рівноправних і взаємовигідних відносин з Російською Федерацією, Європейським Союзом, США та іншими державами, які впливають на розвиток ситуації у світі».

2. Як конкретно позиціонуватиме себе Україна стосовно НАТО? Та й щодо Росії, беручи до уваги, що новообраний президент вважається проросійським?
Почнемо з того, що новообраний Президент є не проросійським, проамериканським чи прорумунським. Віктор Янукович є Президентом України, демократично обраним українським народом. Наведу ще одне його висловлювання з нещодавнього інтерв‘ю службі Бі-Бі-Сі: «Я хочу, щоб Україна стала надійним партнером і для Євросоюзу, і для Росії, і для інших країн, з якими ми будуємо взаємовигідні відносини. Україна завжди відстоюватиме свій національний інтерес – і для мене це головне».
Що стосується співробітництва української сторони з НАТО, то Президент В.Янукович не раз підкреслював, що воно буде продовжене на вже напрацьованому його попередниками рівні, а майбутні перспективи сторін на цьому напрямі будуть визначені у рамках переговорів, які відбудуться ближчим часом між Україною та Альянсом.
Стосовно розвитку українсько-російських відносин, слід відзначити, що ми є прихильниками широкого співробітництва з Росією у всіх сферах. Наші двосторонні відносини базуються на глибоких традиціях дружби, братерства та добросусідства між українським і російським народами. Під час візиту Президента В.Януковича до Москви 5 березня ц.р. була підтверджена налаштованість України на плідний взаємовигідний розвиток відносин з Російською Федерацією на основі взаємної поваги, рівноправ‘я, конструктивного діалогу, стратегічного партнерства.

3. Думаєте, що відбудеться зміна політики України щодо Румунії?
Насамперед, хотів би відзначити, що стабільні добросусідські відносини з Румунією є одним з зовнішньополітичних пріоритетів України. З цього ми виходимо. Курс на активний діалог з нашим сусідом – Румунією, взаємовигідне співробітництво і врегулювання тих питань, які неминуче виникають у стосунках сусідніх держав, залишається незмінним.
Після завершення виборчих кампаній та відповідних організаційних процесів в Румунії та Україні, сподіваємося, буде відновлений регулярний діалог на найвищому рівні, активізовані контакти між міністерствами і відомствами, запрацюють механізми двосторонньої співпраці, створені як в рамках Українсько-Румунської Спільної Президентської Комісії, так і на міжурядовому рівні.
Важливим для пожвавлення двосторонніх економічних стосунків, налагодження бізнес-контактів та розробки спільних інфраструктурних проектів є започаткування роботи Українсько-Румунської Спільної комісії з питань економічного, промислового, наукового та технічного співробітництва. У гуманітарній сфері очікуємо на відновлення засідань міжурядової Змішаної комісії з питань національних меншин та завершення спільного моніторингу стану забезпечення прав і свобод осіб, що належать до української національної меншини в Румунії, та румунської – в Україні.
На моє глибоке переконання, подальша співпраця між Україною та Румунією відкриватиме нові шляхи для реалізації спільних ініціатив, які відповідатимуть інтересам обох держав.

4. Останнім часом ви мали зустрічі з багатьма офіційними румунськими чинниками, ведучи мову з ними виключно на тему анти-ракетного щита. Сенатор Теодор Мелешкану після зустрічі з Вами заявив, що більше всього ви висловлювали стурбованість у цьому зв‘язку. Якщо можете сказати, якою є позиція України з приводу планів Румунії розмістити на своїй території комплекси наземного базування американського анти-ракетного щита? Якими є основні питання, що турбують Україну у зв‘язку з цим проектом?
Наслідки рішення Румунії розмістити на своїй території елементи нової системи протиракетної оборони нами уважно вивчаються. Позиція України з цього питання була викладена у відповідному коментарі Міністерства закордонних справ. В ньому зазначалося, що ми поважаємо право Румунії вирішувати питання забезпечення власної безпеки. Разом з тим, як сусідня держава, ми не можемо залишати поза увагою майбутнє розгортання згаданих елементів системи ПРО у безпосередній близькості до наших кордонів. Тому українська сторона розраховує на відповідні консультації та предметне обговорення пов‘язаних з цим питань з усіма причетними сторонами. У мене вже відбулися зустрічі в МЗС, Міністерстві оборони та Парламенті Румунії. У цьому зв‘язку вдячний румунській стороні за готовність до діалогу, а також відвертість та висловлене розуміння підходів України. Сподіваємося, що такий діалог буде продовжений і в інших форматах, у тому числі на рівні відповідних експертів.
Водночас, під час згаданої Вами зустрічі з сенатором Т.Мелешкану обговорювалися не лише питання, пов‘язані з ПРО. Наша розмова торкалася також шляхів активізації міжпарламентського діалогу, у тому числі на рівні депутатських комітетів та комісій, утворених в парламентах наших країн, порушувалися інші актуальні питання двосторонньої співпраці, зокрема, у гуманітарній сфері.