Проблеми ксенофобії та расової нетерпимості. Досвід толерантної Буковини. (передача «Точка дотику» на радіо Буковина 27 липня 2010 року)

Ведучий Мар’ян ЛАЗАРУК, гості в студії експерти з питань етнополітики: відомий у краї політолог Ігор Буркут, представники влади – начальник відділу етнополітики управління з питань внутрішньої політики облдержадміністрації Ілля Іонець та начальник відділу суспільно-політичного моніторингу цього ж управління Тарас Халавка.  ВЕДУЧИЙ: Вітаю усіх слухачів радіо «Буковина». З вами Мар`ян Лазарук.  В ефірі передача «Точка дотику». Сьогодні ми говоритимемо про проблеми ксенофобії та расової нетерпимості. Зокрема, розглянемо досвід толерантної Буковини.
З дозволу шановних гостей дозволю собі зробити короткий вступ до теми. Отже, всім відомо, що наша область знаходиться на перетині різноманітних культур та національностей. У різний історичний час чимало держав вважали її своєю складовою частиною. Нині Чернівецька область є невід’ємною частиною України, це чітко відображається в її етнічному складі населення, мовній та культурній приналежності. Як свідчать історичні джерела, при виокремленні нашої області, тодішня політична верхівка не завжди зважала на етнічну диференціацію населення та історичні кордони. Можна говорити радше про військово-стратегічну тактику, якою керувалася радянська влада, де Буковина, як і інші прикордонні території часто розглядалися як певний плацдарм для ведення чи оборонних, чи наступальних операцій. Очевидним її наслідком стала ситуація, коли на території Румунії та Молдови опинилися населені пункти, де переважають етнічні українці і навпаки.
Водночас саме така ситуація, тобто традиції мирного співжиття населення різного етнічного складу, дає можливість нашій області стати лідером у царині європейського регіонального співробітництва. Саме регіональна кооперація в Євросоюзі, яка реалізується через єврорегіональні проекти, є базовим, найбільш дієвим рівнем інтеграції, позитивні наслідки якої безпосередньо відчувають громадяни.

Основні питання які були обговорені під час передачі:

Як сучасна політична наука трактує таке поняття як «Ксенофобія», чим вона така небезпечна?
Наскільки часто можна фіксувати нині в нашому краї прояви ксенофобії?
Проблема расової нетерпимості, чи актуальна вона вже для України та Буковини, зокрема?
Розкажіть про те як держава бореться з проявами ксенофобії на законодавчому рівні і на практиці?
Проблема, про які нині говоримо актуальні не лише для України, але й для світового співтовариства вцілому. Чи співпрацює наша держава з іноземними партнерами у вирішенні цих проблем?

Буковина має глибокий історичний досвід толерантності, принаймні так нам часто говорять представники влади, науковці. Чи справді Буковина така толерантна, чи це просто вигідний бренд?

Національно-культурні товариства на Буковині. Чи задоволені повною мірою їх специфічні потреби. Яка нині ситуація? (Регіональна програма підтримки національно-культурних товариств Чернівецької області та української діаспори на 2010- 2012 роки)

Поговоримо про сайт «Буковина толерантна». Тут зібрані історичні, аналітичні, статистичні матеріали з проблематики. Яка основна мета ресурсу, як він створювався?

Якщо ми говоримо про реалії співжиття представників різних етносів в нашому краї, і згідно ваших слів ситуація тут більш-менш стабільна, то відразу постає питання відносно цього питання у наших південних сусідів – Румунії та Молдові, де українська діаспора досить чисельна. Що відбувається на цьому полі у них, які проблеми мають українці в цих країнах, чи задоволені їх потреби?

Наскільки я зрозумів з ваших відповідей деякі зрушення є, але проблем вистачає. Тут важливо з’ясувати, чи звертається українська влада, наукові, громадські кола до румунських, молдовських партнерів з пропозиціями, ініціативами щодо покращення ситуації, чи ми займаємо позицію голослівного критика, який нічого не пропонує зі свого боку?

Мені залишається нагадати, що у сьогоднішній передачі мова йшла про проблеми ксенофобії та расової нетерпимості. З нашими гостями ми також розглядали досвід толерантної Буковини. передачу провів Мар’ян Лазарук. До наступних зустрічей.

Повністю передачу можна прослухати тут: