Наприкінці лютого в Бухаресті та всередині березня у Києві, група аналітиків із Румунії, України та Р.Молдови представила результат свого чергового експертного дослідження «Сприйняття Росії в Румунії, Україні та Республіці Молдова». Вони здійснили аналіз ролі і місця Російської Федерації у політичному, економічному та інформаційному просторі кожної із трьох сусідніх держав.
Румунські, українські та молдовські аналітики визначили наскільки різноманітними є фактори присутності Росії в Чорноморському регіоні, який становить для неї особливий інтерес, виявили інструменти не лише традиційного політичного та економічного впливу, а й новітні засоби, що використовуються Москвою для підтримання і розширення свого впливу.
Дослідник київського Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Наталія Беліцер розповіла цей спільний тристоронній проект має особливо велику практичну цінність. «Ну, перш за все, це дуже глибокий, серйозний експертний аналіз, який сягає трохи далі ніж просто: як сприймають Росію в трикутнику з цих трьох країн, виходячи на рівень взаємовідносин між нашими країнами та Росією. Це також виважені експертні, підкреслюю, не публіцистичні, не політизовані думки про те, чого на справді бракує для встановлення нормальних, цивілізованих, двосторонніх відносин як рівних партнерів кожною з цих трьох країн і Росією. І оця співпраця аналітичних центрів трьох країн, яка триває вже шість років і, яка призвела до того, що в результаті спільних проектів вийшла низка серйозних досліджень, є ще важливою тому, що традиційно ці країни не дуже цікаві одна для одної. Тому недооцінка оцього сусідства, необхідності спільного регіонального підходу до проблем Чорноморського регіону як такого значно послаблює позицію кожної з країн. Цей приклад плідної, серйозної, наполегливої співпраці експертних спільнот є дуже важливим, я б сказала, в рамках нової Чорноморської стратегії Європейського Союзу. 20 січня була прийнята Резолюція Європарламентом, підтримана Єврокомісією, і оскільки там йдеться про дуже серйозні речі, зокрема як полагодити чи відвернути конфлікти в широкому Чорноморському регіоні, накопичений досвід співпраці в цих напрямах може буде дуже важливою складовою цієї Чорноморської стратегії.»
У ході нашої розмови пані Наталія Беліцер наголосила, що ця книга є цікавою та корисною для всіх, хто цікавиться міжнародними відносинами, незалежно від фаху чи сфери діяльності: «Ви знаєте, я вважаю, чесно кажучи, що, оскільки вона написана, хоч там і дуже професійний фаховий рівень, нормальною людською мовою, тобто її в принципі достатньо легко читати. Людина, яка хоч якось цікавиться міжнародними подіями мені здається із задоволенням прочитає цю книжку. Я особисто, маючи справу з журналістами, і кожен раз жахаючись наскільки у них поверхові уявлення і знання, вважаю, що для них просто необхідно як “лікбез” ознайомитися з цим глибоким, серйозним експертним дослідженням просто, щоб поліпшити своє висвітлення проблем, про які вони пишуть. Ну а для політиків це само собою, бо це така дуже серйозна проблема: що робити, як будувати відносини з Росією. Це проблема для кожної з трьох країн, тому що хоча деякі аспекти різняться, важливість проблеми залишається. І для вироблення стратегії, бажано спільної, дуже важливий матеріал можна взяти з цієї книжки.»
Говорячи з пані Наталію Беліцер ми зійшлись на думці, що було б добре здійсните подібне дослідження для виявлення сприйняття населенням Румунії, України та Р.Молдова інших двох країн, бо в дійсності три сусідні країни мало знають одна про одну: «Безсумнівно не просто не знають одна про одну, але також є під певним політичним тиском, коли безвідповідальні політики роблять якісь антизаяви, я це на прикладі України дуже добре знаю, ну фактично намагаються нацькувати населення однієї країни на інше, викривлюючи певні факти. В Україні, наприклад, дуже популярна теза, що Румунія хоче приєднати Молдову і обов’язково це зробить, якщо не завтра, то післязавтра, ну і багато різних інших спекуляцій. Тому таке дослідження було б дуже бажаним і безсумнівно ми будемо обговорювати можливість його проведення.»
Кожен подібний багатосторонній проект є додатковим містком, фактором зближення причетних сторін, кращого взаємопізнання та зміцнення партнерських контактів. Ця співпраця має стати прикладом для інших, зокрема для політиків наших країн.
(Василь Каптару)
Джерело: http://www.rri.ro/art.shtml?lang=12&sec=482&art=114512
Scridb filter
Leave a Reply