Траурні урочистості за Отто фон Габсбургом відбуватимуться до 17 липня 2011 року

Траурні урочистості за найстаршим сином останнього правлячого імператора Австро-Угорщинини Карла фон Габсбурга доктором Отто фон Габсбургом відбуватимуться в Німеччині, Австрії та Угорщині до 17 липня 2011 року, повідомила прес-служба Фундації Габсбургів.

З вівторка, 5 липня, до суботи, 9 липня, труна доктора Отто фон Габсбурга буде встановлена у церкві св. Ульріха у Пьокінгу, Німеччина. Тут триватиме постійний молебень за померлого. Церква буде відчинена також і вночі. Цього ж дня о 14:00 розпочнеться реквієм у церкві св. Пія (Пьокінг), який правитиме Його Світлість Єпископ Доктор Конрад Здарса.

У понеділок, 11 липня, відбудеться реквієм в церкві св. Каетана (Theatinerkirche), Мюнхен, Німеччина. Початок о 10:00. Правитиме Його Світлість Кардинал Доктор Райнгард Маркс. Одразу після реквієму у Мюнхені розпочнеться молебень та прощання Баварських Гірських Стрільців та Тірольських Стрільців на площі Одеонсплац (Odeonsplatz).

У вівторок, 12 липня, гроби доктора Отто фон Габсбурга та Регіни фон Габсбург будуть встановлені в паломницькій базиліці Маріяцель (Штаєрмарк, Австрія). Тут 13 липня відбудеться реквієм за померлими.

У четвер-п’ятницю, 14-15 липня, гроби доктора Отто фон Габсбурга та Регіни фон Габсбург будуть встановлені у церкві Капуцинів (Kapuzinerkirche), Ноєр Маркт (Neuer Markt), Відень.

У суботу, 16 липня, о 15:00 розпочнеться реквієм у Соборі св. Штефана у Відні, який правитиме Його Світлість Кардинал Доктор Крістоф Шьонборн. Одразу після реквієму відбудеться траурна хода центром Відня. Після якої доктора Отто фон Габсбурга та Регіну фон Габсбург буде поховано у Склепі Капуцинів – імператорському склепі династії Габсбургів.

У неділю, 17 липня, відбудеться реквієм у Будапешті. В Угорщині поховають серце доктора Отто фон Габсбурга в Монастирі Бенедиктинців, Паннонхальма (Pannonhalma).

Довідка:

Доктор Отто фон Габсбург помер 4 липня вранці у віці 98 років. Це сталося у його домі в Пьокінгу на Штарнберзькому Озері (Баварія, Німеччина).

Біографія доктора Отто фон Габсбурга
Ерцгерцог Отто фон Габсбург народився в Райхенау (Нижня Австрія) 20 листопада 1912 року . Він був найстаршим сином ерцгерцога Карла Австрійського (пізніше імператора Карла І Австрійського, короля Угорщини, Богемії, Хорватії). З 1916 року – наслідний принц Австро-Угорської імперії. Після завершення Першої світової війни через Закон про Габсбургів Отто фон Габсбург змушений був жити у вигнанні в Швейцарії та на о c трові Мадейра (Іспанія), де 1922 року помер його батько. Отто фон Габсбург до 1929 жив у Іспанії, а потім переїхав до Бельгії, далі місцем його проживання став Париж, Вашингтон, знову Франція, Баварія (Німеччина). В’їзд до Австрії став можливим лише з 1966 року.

В 1951 року Отто фон Габсбург одружився з принцесою Реґіною Саксе-Майнінген. У цьому шлюбі народилось 7 дітей.

Отто фон Габсбург здобув матуру паралельно за австрійською та угорською програмою в Іспанії. Навчання політичних та суспільних наук він завершив в університеті Льовену (Бельгія), здобувши ступінь доктора наук .

Отто фон Габсбург багато займається науковою та публіцистичною діяльністю. Він видав 35 книжок дев’ятьма мовами на різноманітну тематику: історичну, суспільну, соціальну, а також про європейську політику. Крім того, Отто фон Габсбург публікувався в багатьох книжках, журналах та газетах.

Отто фон Габсбург активний політичний діяч. В 30-і роки він відкрито виступав проти націонал-соціалізму і чинив опір приєднанню Австрії до Німецького Рейху у березні 1938 року. Його розшукували та переслідували нацисти. Після початку війни він допоміг у втечі за океан більше ніж 10 тисячам жертв націонал-соціалістів.

1936 року Отто фон Габсбург став членом Панєвропейського Союзу, з 1957 року – його міжнародним віце-президентом. Після смерті засновника Союзу Ріхарда Коденгова-Калергі, і відповідно до його волі, Отто фон Габсбург став Міжнародним Президентом Панєвропейського Союзу. Йому вдалось розбудувати організацію до масового руху за вільну, християнську, соціальну та єдину Європу. Союз став захисником народів Центральної та Східної Європи від комуністичних режимів.

1979 року Отто фон Габсбург став членом Європейського парламенту. До липня 1999 року він був керівником зовнішньополітичної християнсько-демократичної фракції, а також старійшиною парламенту. Серед заслуг Отто фон Габсбурга у Парламенті: встановлення квоти для пригнічених народів Європи, нове відкриття поняття Центральної Європи, розвиток спільної зовнішньої та оборонної політики та дозвіл вступу до Європейської Спільноти для держав Центральної та Східної Європи.

З 1989 року Отто фон Габсбург виступав за розбудову Панєвропейського Союзу в державах по той бік залізної завіси, за незалежність теперішніх пострадянських держав від Росії.

Отто фон Габсбург послідовно виступає за європейську інтеграцію України та сприяє зміцненню авторитету нашої держави на міжнародному рівні. Всебічно сприяє популяризації здобутків демократії в України та створення позитивного її іміджу, обстоює необхідність входження України у Євро-Атлантичні структури.

Серед численних нагород Отто фон Габсбурга: Орден Золотого Руна; Папський Великий Григоріанський Хрест зі стрічкою та зіркою; Кавалер Почесного Хреста Суверенного Мальтійського Лицарського Ордену; Баварський орден За заслуги; Великий Хрест Баварського Ордену Святого Губерта; Великий Хрест Золотого Лева Люксембургу; Великий Хрест Іспанського Ордену Карла ІІІ; Орден Африки; Великий Хрест За Заслуги перед ФРН; Орден Короля Звонимира (Хорватія); Орден Маріенланду Республіки Естонії; Орден За Заслуги (Угорщина), Європейська Премія імені Карла німецької громади Судетської області; Медаль За заслуги перед Європою (Люксембург); Золота Медаль Роберта Шумана; Європейська Премія Коденгофа-Калергі; Командор Ордену Почесного Легіону (Франція); Великий Хрест Ордену Святої Агати Республіки Сан-Маріно; Великий Хрест Трьох Зірок Республіки Латвії; Почесний Лицар Німецького Ордену; почесний громадянин багатьох громад Австрії, Угорщини, Іспанії, Франції, Чехії, Словаччини, Хорватії; літературна премія Французької Академія (1963, 1970); премія Конрада Аденауера (1977); Міжнародна премія Бенедикта міста Мьонхенгладбах (1982); премія Луї Вайса (1987); Європейська медаль Баварії (1990); Премія Святого Миколая За мир (1997); Почесний член Хорватського Ордену Дракона; Німецько-Французька Панєвропейська Премія За єдність Європи; Золота Медаль м. Париж.
Отто фон Габсбург є доктором суспільно-політичних наук; членом Академії Духовних та Політичних Наук Інституту Франції в Парижі; членом Академії Духовних та Політичних Наук в Мадриді; членом Академії Культури Португалії в Лісабоні; членом Мексиканської Академії Міжнародного Права (Мехіко); членом Королівської Академії Марокко; професором університету Боготи (Колумбія); почесним членом університету Єрусалиму; почесним доктором університетів Ненсі, Тампа, Цинцинаті, Феррара, Пекса, Будапешту та Скоп’є, магістром права та економіки Віденського Університету.