Етнічна мапа буковинського прикордоння на зламі тисячоліть

Автори:                В.Джаман, Н.Заблотовська, І.Костащук, В.Старик, Т.Халавка.

                   Рецензент:   М. Дністрянський, доктор географічних наук, професор кафедри географії України Львівського національного університету імені Івана Франка.

Видання покликане ознайомити мешканців багатонаціональної Чернівецької області з станом реалізації національних прав окремих громадян та етнічних спільнот в етноконтактних районах нашого краю.

Монографія складається з чотирьох текстових розділів та серії тематичних карт.

Видання буде корисним для представників національно-культурних товариств, вчителів історії та географії, політологів, фахівців з питань етнополітики та всіх тих, кого цікавлять розвиток етно-конфесійних процесів в Чернівецькій області.     

Монографію надруковано в рамках реалізації Буковинським центром виборчих технологій проекту «Ідентичності прикордоння: досвід буковинської толерантності», підтриманого Міжнародним фондом «Відродження».

ВСТУП

«Буковина є класичним краєм для етнографічних досліджень;

рідко де в Європі можна зустріти на такій тісній смузі землі

скупченими так багато відламків різних народів,

як у цій прикордонній австрійській провінції»

Базою нашого дослідження виступили чотири прикордонні етноконтактні райони Чернівецької області: Герцаївський, Глибоцький, Новоселицький і Сторожинецький. Вони розташовані вздовж державного кордону України з Молдовою та Румунією та є частиною трьох історико-географічних країв – Бессарабії, Буковини та Дорогойщини. Впродовж останнього століття внаслідок розвалу Австро-Угорської та Російської імперій, переділу кордонів Румунського королівства внаслідок ІІ Світової війни та дезінтеграції СРСР наприкінці ХХ століття територія цих чотирьох невеличких районів Чернівецької області неодноразово опинялася у складі різних колоніальних держав, кожна з яких вела свою національну політику, інколи навіть спрямовану на зміну національної ідентичності цілих етнічних груп.
Втім, незважаючи на часту зміну державних влад на території Чернівецької області впродовж останніх століть, демографічну основу населення цього регіону складали українці, молдовани та румуни, визначальний вплив на формування модерної національної ідентичності яких в кінці ХІХ – початку ХХ століття справляла школа та церква. «Як і в румунів, так і в українців головну роль відігравали священики і учителі» – стверджувала в своєму аналізі розвитку національних проектів на Буковині відомий німецький дослідник Маріана Гауслайтнер. І сьогодні, на зламі ХХ-ХХІ століть, етно-культурні, етно-релігійні та етнополітичні процеси тривають з більшою чи меншою інтенсивністю, набуваючи нових, часом несподіваних форм. Саме ця обставина спонукала авторів цієї монографії дослідити етно-культурні, етно-релігійні, етнополітичні процеси та їхні взаємовпливи в чотирьох етноконтактних районіх Чернівецької області, аналізуючи мережу освітніх та релігійних закладів, а також результати виборів Президента України 2004 та 2010 років.
За даними останнього перепису у досліджуваному регіоні проживало 287748 осіб, які представляли 50 народів, об’єднаних у 14 мовних груп і 6 мовних сімей. Національну основу населення цього етноконтактного регіону Чернівецької області сьогодні становлять 3 етнічні групи: українці – 122,1 тис. осіб (або 42,4% населення); румуни – 103,5 тис. осіб (36,0%); молдовани – 55,8 тис. осіб (19,4%). Загалом українці, румуни та молдовани становлять 97,8% від загальної кількості населення у цих чотирьох районах.
Особливістю двох досліджуваних районів (Глибоцького та Сторожинецького) є наявність в них декількох населених пунктів, в яких значна частина населення має конфлікт між національною та мовною ідентичністю, визнаючи себе румунами, а свою рідну мову – українською. Перший Всеукраїнський перепис населення 2001 року зафіксував в Глибоцькому районі 3682 україномовних румунів, а в Сторожинецькому районі – 1649. Прикладами таких населених пунктів в Глибоцькому районі є цілком (або майже цілком) україномовні впродовж цілого ХХ століття села Турятка та Корчівці, а в Сторожинецькому районі місто Сторожинець та село Давидівці.
Територія досліджуваних районів є не менш строкатою і в конфесійному плані. Мешканці буковинського прикордоння належать сьогодні не лише до традиційних релігійних конфесій – православ’я, старообрядництва, римо-католицизму та греко-католицизму, – але й до нових протестантських віросповідань, які з’явилися на релігійній мапі краю впродовж останніх десятиліть.
Монографія складається з чотирьох текстових розділів та серії тематичних карт, укладених Наталією Заблотовською. Вперше в науковий обіг авторами введено досі не публіковані дані першого Всеукраїнського перепису населення 2001 року у розрізі національного складу окремих населених пунктів Герцаївського, Глибоцького, Новоселицького і Сторожинецького районів.
В першому розділі «Етнічна структура населення» (автор Василь Джаман) докладно описано передумови формування етнічної мапи етноконтактних районів Чернівецької області, проаналізовано національний і мовний склад чотирьох досліджуваних районів, зафіксований останнім переписом населення. Автор досліджує динаміку етнічної структури населення та її причини, прогнозує можливі наслідки зміни етнічного складу регіону, зокрема, зменшення індексу етнічного різноманіття.
В другому розділі «Забезпечення освітніх прав представників національних громад в поліетнічних районах Чернівецької області: історія і сучасність» (автор Володимир Старик) окреслено етапи формування мережі навчальних закладів мовами національних меншин у цих прикордонних районах в період до І Світової війни, в міжвоєнний період, в радянський час та в незалежній Україні. Наголошено на обов’язковості дотримання європейських норм у сфері освіти мовами національних меншин, зокрема Гаазьких рекомендацій ОБСЄ.

В третьому розділі «Релігійні уподобання населення етноконтакних районів Чернівецької області» (автори Іван Костащук та Володимир Старик) систематизовано в історичному розрізі процес становлення мережі конфесійних громад в дорадянський період, її трансформацію в радянський част та бурхливе відродження релігійного життя в умовах незалежної України. Здійснено спробу оцінити рівень мозаїчності релігійних конфесій та їх громад у досліджуваних районах і виокремити їх за найвищими показниками поліконфесійності.
В четвертому розділі «Вплив національного та релігійного факторів на електоральні вподобання мешканців етноконтактних районів Чернівецької області: міфи чи реальність» (автор Тарас Халавка) проаналізовано можливий вплив етнічного та релігійного чинників на формування електоральних уподобань виборців Герцаївського, Глибоцького, Новоселицького і Сторожинецького районів під час президентських виборів 2004 та 2010 років. На фактичному матеріалі підтверджено гіпотезу провідних політологів та соціологів про те, що значна частина політичної поведінки суспільства зумовлюється етнічною ментальністю.
Монографію надруковано в рамках реалізації Буковинським центром виборчих технологій проекту «Ідентичності прикордоння: досвід буковинської толерантності», який впроваджувався впродовж дев’яти місяців за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Метою проекту було розвінчання етнічних стереотипів та фобій, підвищення професійної відповідальності працівників ЗМІ у висвітленні етнонаціональної проблематики, підвищення обізнаності громадськості про традиції, культуру та психологічну специфіку інших етносів.
Проект також сприяв поширенню інформації серед представників різних етнічних громад про невід’ємне право кожної людини на етнічну самоідентифікацію, усвідомленню різниці між різними етносами. За проектом було видано збірник міжнародних та вітчизняних нормативно-правових актів, які встановлюють права етнічних громад та регулюють діяльність національно-культурних товариств Чернівецької області.
В області також було представлено цикл радіопередач під загальною назвою: “Буковина – край поліетнічний!”. На базі районних закладів освіти чотирьох районів (Герцаївського, Глибоцького, Новоселицького та Сторожи¬нецького) було проведено навчально-методичні семінари для вчителів “Уроки толерантності в поліетнічних районах: методика викладання”, а для журналістів місцевих ЗМІ проведено освітній семінар “Етнотолерантні медіа!”.
                                                                                                                                                                     В.Старик, Т.Халавка

Перегляд книги