Languages

Календар

December 2017
M T W T F S S
« Nov    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Ukrainian for beginners

В. Струтинський: У Польщі навчаються приблизно 30 тисяч наших студентів

Уже майже 27 років на Буковині діє Чернівецьке обласне товариство польської культури ім. Адама Міцкевича

Чернівці, без перебільшення, поліетнічне місто. Тут мешкають та мирно уживаються люди різних національностей. Вони вчаться одні в одних, запозичують якісь культурні надбання, діляться власними звичаями та мовою. Звісно, вони намагаються зберегти свою індивідуальність та передати нащадкам увесь цей спадок. Уже майже 27 років у Чернівцях діє Чернівецьке обласне товариство польської культури ім. Адама Міцкевича, яке об’єднує поляків краю. Про його роботу, історію та розвиток зв’язків редакція газети Погляд поспілкувалась з головою товариства польської культури Владиславом Струтинським.
«1989 року товариство відновило свою роботу»

– Розкажіть про історію виникнення Вашого товариства, які завдання воно перед собою ставить і коли це відбулося? Хто стояв біля початків?

– Ідея його створення, напевне, виникла не в концепції створення, а в концепції відродження. За австрійської доби (трохи менше за часів Румунії) почали роботу польська читальня, жіноче товариство, спільнота шевців (тобто спілки засновані на професійній основі). Польський народний дім до 1900 року був тимчасово десь, а 1902 року було викуплено будівлю на нинішній вулиці О. Кобилянської. Кілька років тривав ремонт приміщення, реконструкція, розширення. І 1905-го відбулося урочисте відкриття. Власне, територія Польського дому тягнулася фактично до нинішньої вулиці Головної. Там були корти, зали, тобто фактично те саме, що у сусідньому Німецькому домі. А вже 1944 року товариство припинило свою діяльність.

– Коли відродилося Ваше товариство?

– Почалася так звана перебудова і 1989 року товариство відновило свою роботу. Ініціативна група у Чернівцях створила товариство спільно з представниками у Сторожинці, Нижніх Петрівцях, Старій Красношорі, Панці та Тереблечі. Там виникли осередки, які стали відділеннями товариства.

Першим головою товариства була Ядвіга Кочубінська, яка була концертмейстером у драмтеатрі. Дякуючи людям, які були біля початків, було створено Чернівецьке обласне товариство польської культури ім. Адама Міцкевича.

До речі, приблизно в цей же час відновили свою роботу інші товариства. І спільно пішли заяви до міської ради про передачу товариствам національних домів. Ми знаємо, за Конституцією, передають парафіянам релігійні споруди – костели, церкви, синагоги. А такі споруди не передають, але 1993 року частину польського дому було передано нашому товариству та польській громаді. Так само, як й іншим громадам краю. За допомогою Варшави ми провели там ремонт. І хочу подякувати міській раді, яка скасувала орендну плату. Інакше, ми б проіснували лише один день. Ми оплачуємо усі комунальні послуги, а міська рада пішла нам назустріч із орендою, враховуючи, що громадські організації неприбуткові.
«У Чернівцях проживають десь 2,5 тисячі поляків»

– Які першочергові завдання польського товариства?

– Згідно статуту – це культурно-просвітницький напрямок діяльності. Відродження культури поляків, особливо чадецьких гуралів (села Стара Красношора, Нижні Петрівці та Тереблече), де є традиції ще тих гуралів, які приїхали на Буковину. Також відродження польського шкільництва. Але не з точки зору відкриття шкіл. У нас дещо інші акценти. Дякуючи клопотанню правління та місцевих громад, польську мову викладають у школах Сторожинця, Панки, Нижніх Петрівців, Старої Красношори. У Чернівцях діє польський просвітницький центр при гімназії №3. До речі, там займаються діти усіх національностей. Там поляків можливо 15-20%.

– Яку кількісно громаду об’єднує Ваше товариство?

– Наше обласне відділення об’єднує приблизно 420-450 людей.

– А взагалі яка польська громада мешкає в області? Тобто люди, які є етнічними поляками?

– За Радянського Союзу після останнього перепису населення 1989 року, в Україні мешкали 600-700 тисяч поляків. Здається, 2001 року, під час чергового перепису, залишилося приблизно 300 тисяч. Як знаю, за ці роки масової еміграції поляків з України не було. Знаю по собі, коли під час перепису до мене додому прийшли і поцікавилися лише прізвищем та кількістю осіб, які проживають. Тобто не запитували навіть національність.

– А на Буковині скільки зараз мешкає поляків?

– Де-юре приблизно 3300 людей, а де-факто десь не менше 5 тисяч осіб. У Чернівцях проживають десь 2,5 тисячі поляків.
«У колективах є люди різних національностей – поляки, українці, румуни»

– Чи підтримує польська громада свої традиції, мову, культуру тощо? Принаймні ті, хто є членами товариства.

– Досить активно і по-різному, як і в будь-якій спільноті. Як і в кожній організації, є актив, є середина та пасив. Відносно українців чи румунів нас дуже мало – у відсотковому значенні – приблизно 0,5%. Але ми маємо шість фольклорних колективів. З яких чотири – заслужені для культури Польщі (з них два дитячих колективи). До речі, в колективах є люди різних національностей – поляки, українці, румуни.

– До речі, чи беруть участь у діяльності товариства люди інших національностей?

– Звичайно! Це українці, румуни, була єврейка. Наш девіз, який був у «Газеті Польській», перший номер якої вийшов 1883 року, що ми приходимо сюди, щоб спільними зусиллями будувати цю країну.

– Чи видаєте досі свою національну газету?

– Ми відродили «Газету Польську», яка до 1914 року виходила щотижня номер в номер. Під час румунського періоду також частково випускалася, але 1944 року також була закрита. І лише 2007 року відродили часопис, який тепер називається “Gazeta Polska Bukowiny” («Газета Польська Буковина»). Вона виходить щомісяця. Або подвійний номер за два місяці – 8-12 сторінок.
«Величезний торговельно-культурний центр «Птак», з яким свого часу розпочинав роботу наш Калинівський ринок»

– Чи вдається польському товариству налагоджувати місток між Польщею та Україною і Буковиною? Оскільки в Європі Польща нині один із лобістів інтересів нашої держави (хоча є певні нюанси, зокрема остання резолюція польського сейму).

– Це нормальний лобіст з точки зору лобіювання інтересів свого сусіда і забезпечення своєї безпеки. Фактично зараз Польща та країни Прибалтики активно лобіюють наші інтереси.

На початках роботи товариства, безперечно, головним було відродження культури, польського шкільництва. Далі ми дещо змінили акцент роботи в плані лобіювання інтересів краю через культуру. Через пізнання культури краю, ментальності та толерантності Буковини заохочення представників регіонів Польщі, щоб налагоджували стосунки.

І є непогані результати цієї роботи. Головне, щоб наші діячі та бізнесмени це підхоплювали. Ми як товариство ознайомлюємо, робимо промоцію, а далі повинні долучитися бізнес та влада. За нашого активного сприяння були підписані угоди про співпрацю Чернівецької області та Лодзького і Шльонського воєводства. Назви про себе говорять – Шльонськ – це фактично польський Донецьк з його промисловістю. А Лодзь – це фінансовий центр поблизу Варшави.

Також, дякуючи нашому сприянню, Стара Красношора Сторожинецького району підписала угоду про співпрацю з польським містом Жгувом. Там є величезний торговельно-культурний центр «Птак», з яким свого часу розпочинав роботу наш Калинівський ринок. Коли починалася торгівля, то щодня там було 15-20 автобусів, які приїздили за товаром. Тепер вони розрослися, а починали з авіаційного ангара, який привезли з колишнього Ленінграда. А тепер там величезний центр (старий – приблизно 20 гектарів, а новий – 75). Там центр промоції світових фірм.

Отже, у Старій Красношорі у старенькій, ще збудованій за Австрії, школі, вдалося спільно зробити ремонт (польська сторона та місцева районна адміністрація).

Спільно з університетом створили Центр польських східних студій ім. Антона Кохановського, який рекламує розвиток та співпрацю між нашим університетом та навчальними закладами Польщі.

– Сьогодні багато молоді з України виїздить на навчання до Польщі. Яка ситуація у нас, особливо з етнічними поляками, чи їдуть вони туди на навчання?

– Наш університет активно співпрацює з світовими закладами Німеччини, Франції, США, Канади, Ізраїлю тощо. Але найбільше угод підписано саме з польськими вузами.

Є навчання наших дітей у Польщі після шкіл та обмін студентами між вузами. Безумовно, наших студентів туди їде більше (через певні фінансові та організаційні моменти, – авт.).

Нещодавно були в Перемишлі, то фактично не чули польської мови. Усі студенти розмовляють українською. Зараз у Польщі приблизно 30 тисяч студентів із України.

Наприклад, там зменшили оплату за магістратуру. А в Україні, навпаки, збільшили її. У грошовому еквіваленті суми практично однакові. Але там він отримує сертифікований диплом, з яким зможе поїхати по всьому світові.
«Жалкують, що провели три дні у Львові, замість того, щоб провести два дні у Чернівцях»

– Як щодо туристичної співпраці?

– До 2014 року поляки почали для себе відкривати Чернівці. Говорю словами туристів із Польщі, які приїздили сюди після Львова – «Чернівці – то Європа! То – Відень, тут абсолютна інша ментальність!». Коли вони бачать нашу архітектуру, місто загалом, то жалкують, що провели три дні у Львові, замість того, щоб провести два дні у Чернівцях.

До 2014 року за літо лише мені телефонували до 16 груп туристів із Польщі. Зараз кількість різко зменшилася через події в Україні. Вони бояться, навіть земляки, які приїхали в Чернівці, розказали, що група зібралася, але подивилися телевізор (там різне показують, окрім того, сильна російська пропаганда, – авт.) і відмовилися.

– Чи були масові хвилі виїзду поляків з України?

– Масових не було сто відсотків! Намагання були, є і будуть напевно. Все залежатиме від внутрішньої ситуації у нас. Мене часто питають про «карту поляка». Вона, по великому рахунку, для гонору. Звісно, вона дає певні преференції, особливо для молоді – безкоштовне навчання в Польщі, менша вартість проїзду. Але якихось інших преференцій немає. Це не паспорт, тобто не можна голосувати, заїхати без візи. Якщо брати у відсотковому відношенні, то більше намагань виїхати до Польщі є в українців (зі ста громадян може 10-15 будуть, власне, поляки).

Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ

Scridb filter

Leave a Reply

You can use these HTML tags

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>