Languages

Календар

September 2019
M T W T F S S
« Aug    
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30  

Ukrainian for beginners

Олександр Добржанський. Нарис історії Товариства

Частина перша. 1884-1940 рр.

1.1. Заснування Народного Дому. У ХІХ ст. популярною формою організації громадського життя в Австрійській (Австро-Угорській) імперії стали народні будинки (доми). Українці Галичини вже під час революції 1848-1849 років висловили бажання заснувати подібну інституцію. В 1852 р. кошти на Український Народний Дім у Львові збирали на Буковині. Найбільшу суму передали львів’янам жителі Садгори.

Після заснування товариства “Руська Бесіда” у Чернівцях українською громадськістю декілька разів обговорювалася думка про можливість придбання окремого будинку, який би став центром українства краю. Ідею заснувати український “Народний Дім” вперше висловили на загальних зборах “Руської бесіди” 12 липня 1875 р. [ДАЧО. – Ф. 3. – Оп. 1. – Спр. 4087. – Арк. 1-2.]. Після цього було створено комітет, який звернувся із закликом до української громадськості про збір коштів на будівництво “Народного Дому”. Зокрема, в цьому документі говорилося: “Українські братя! З дозволу уряду звертаємося до Вас з проханням про добровільні внески для будівництва приміщення “Народний Дім” в Чернівцях для розміщення товариства і для підтримки бідних дітей-учнів.
Брати! Більш як пів мільйона населення нараховує наша Буковина. І з них 41% припадає на українців, в той час як на євреїв припадає 9,5%, а вірмен усього 0,5%.
І все ж тільки добровільними пожертвуваннями вірмени побудували монументальну церкву, євреї побудували чудовий Темпль. Євреї і вірмени мають багато і дають багато. Ми маємо мало, а тому можемо дати мало. Але коли кожен з нас дасть трохи, то разом це буде складати багато, бо українців багато і своїми малими вкладами зроблять велике діло, бо справа іде про освіту і про ваше добре ім’я. [ДАЧО, ф.3, оп. 1, спр. 4087. арк. 3]. На загальних зборах “Руської бесіди” 5 жовтня цього ж року започатковано збір коштів на придбання приміщення для “Народного Дому” [Барвінський О. Спомини з мого життя. – Львів, 1913. – Ч. 2. – С. 47]. Однак справа ця просувалася спочатку досить повільно.
Наступним кроком у заснуванні Народного Дому стали загальні збори “Руської Бесіди” від 11 липня 1881 р., які обрали комітет з розробки статуту то¬ва¬риства “Народний Дім”. Цю роботу виконали І.Окуневський та І.Винницький. 22 січня 1884 р. статут товариства “Народний Дім” затвердила крайова влада. В ньому зазначалося, що мета “Народного Дому” підпирати і боронити матеріальні і моральні інтереси русинів на Буковині” [Статут товариства “Руский Дім Народний” в Чернівцях. – Чернівці, 1897. – С. 3]. Передбачалося, що цієї мети товариство буде досягати шляхом: “а) будова “Народного Дому” з салею театральною в Чернівцях; б) поміщення в нім буковинсько-руских товариств, котрі причиняються до розвитку буковинсько-руского народу – а то на основі договорів, заключених виділом “Народного Дому” з виділами дотичних товариств; в) основанє й поміщення в нім бурси для бідних учеників руских; г) основання читалень шпихлірів, кас пожичкових і инших для руского народа пожиточних заведень по селах і містах буковинських…е) основання стипендій для русинів; ж) основання й удержування читальні в “Домі народнім” з) основанє й підмога руских часописів на Буковині та ін. [Статут товариства “Руский Дім Народний” в Чернівцях. – Чернівці, 1897. – С. 3-4]. Затвердження статуту вважається датою заснування товариства, хоча його установчі збори відбулися трохи пізніше, в лютому цього ж року. Першим головою товариства обрано Є.Пігуляка.
Спочатку товариство “Народний Дім” перебувало в приміщенні “Руської бесіди”, але вже з перших днів існування виділ товариства значно активізував збір коштів на будівництво (як планувалося з самого початку) окремого приміщення.
Протягом другої половини 80-х років ХІХ ст. товариство “Народний Дім” зміцніло організаційно і матеріально, перетворилося в одне з найвпливовіших українських об’єднань краю. Однак зваживши фінансові можливості виділ товариства вирішив не братися за будівництво будинку, а купити вже готове приміщення. Це було зроблено в листопаді 1887 року. Придбаний будинок знаходився між вулицями Крута та Вірменська, а фронтоном виходив на вулицю Петровича. Він складався власне з самого будинку за адресою Петровича №2, який мав 19 кімнат, та флігеля за адресою Петровича №4 (5 кімнат). Крім того будинок мав пивницю, до нього прилягало подвір’я з городом і садом, Товариство заплатило за будинок 18 тис. золотих.

1.2. Від придбання до розбудови Народного Дому.
Придбання будинку стало рубіжною подією в історії товариства “Народний Дім”. Тепер значно активізувалося збирання коштів. Поступово розширювалася кількість членів-засновників товариства. З 1888 р. в Народному Домі розмістилася редакція газети “Буковина”, товариства “Руська бесіда”, “Руська школа”, “Союз”. Цього ж року в Народному Домі відкрилася читальня з хорошою бібліотекою українських книжок, журналів і газет. Популярним місцем зібрання і відпочинку українців Чернівців стала пивниця Народного Дому.
1896 р. в Народному Домі відкрилася хлопчача бурса. Вона зайняла кращі кімнати по вулиці Петровича 2, тому для українських товариств місця вже не вистачало. Було вирішено надбудувати другий поверх. Проект перебудови, розроблений архітектором Кліком, затверджено 2 травня 1897 р. на загальних зборах товариства “Народний Дім”. В травні 1899 р., після того як уряд надав допомогу в розмірі 6 тис. золотих, розпочалися будівельні роботи, які виконувала чернівецька фірма А.Ліопольда. Їх завершили восени цього ж року.
Після перебудови Народний Дім мав такий вигляд. В напівпідвалі розташувалися кухня, дві кімнати, пивниця і господарське приміщення. В іншій частині напівпідвалу розташовувалася друкарня “Руської ради” та службові приміщення. На першому поверсі 11 кімнат і залу займала хлопчача бурса, по одній кімнаті економічне товариство “Руська каса” і редакція газети “Буковина”. На другому поверсі розташовувалася театральна зала площею 140 кв. м. і висотою 7 м., яку розмалювала А.Кохановська, дві кімнати займала читальня, ще три кімнати і кух¬ня здавалися під житло. У флігелі відкрито готель з пивницею. Народний Дім мав електричне освітлення і каналізацію [Ілюстрована хроніка товариства “Українсь¬кий Народний Дім” у Чернівцях 1884 – 1934. – Чернівці, 1934. – С. 25-26].
1906 р. бурса ім. Ю.Федьковича переселилася з Народного Дому у власне приміщення. Це дало можливість розширити читальню (під неї було виділено три кімнати), виділити окремі кімнати для товариства “Українська школа”, “Курсів для дальшого образовання української молодежі”. Крім того, в Народному Домі розташовувалися товариства “Руська Бесіда”, “Руска рада”, “Буковинський Боян”, “Зоря” та ін., редакції газет “Буковина” та “Руска Рада” тощо.
Буковинський сейм регулярно виділяв кошти на розвиток Народного Дому, що давало можливість підтримувати його на належному рівні. Українські національні сили перетворили Народний Дім у своєрідний духовний та організаційний центр свого руху і намагалися через нього впливати на інші громадські об’єд¬нання, які виникали в краї. Однією з найбільш вдалих акцій Народного Дому стали урочисті музично-літературні вечори на честь видатних представників ук¬раїнства І.Котляревського, М.Шашкевича, Ю.Федьковича, М.Драгоманова, С.Во¬робкевича, які регулярно проводилися з кінця 80-х років ХІХ ст. Досить активно використовувалася театральна зала Народного Дому для аматорських вистав, кон¬цертів “Буковинського Бояну”, “Міщанського хору”, проведення вічей, зборів тощо.

1.3. Українські класики в Народному Домі.
Чернівецький Народний Дім в кінці ХІХ на початку ХХ ст. відвідало чимало відомих українських діячів. 19 листопада 1894 р. в Чернівці прибув М.Грушевський. В Народному Домі він зустрівся з представниками українських товариств і виступив перед ними з політичною промовою. Побували в Народному домі М.Міхновський, М.Левитський, Г.Хоткевич, Д.Антонович, М.Коцюбинський, Ф.Вовк та ін.
Весною 1901 р. в Народному Домі відбулися сходини, на честь Лесі Українки, яка перебувала в той час у Чернівцях. І.Карбулицький згадував: “Сходини відкрив був проф. Смаль-Стоцький, витаючи теплими словами письменницю іменем буковинських українців, а др. Трильовський іменем селян і радикальної партії… Потім Леся Українка дякувала всім і вся за сердечне привітання короткою, але дуже гарною промовою… Опісля мав студент Василь Сімович гарний виклад про літературну діяльність Лесі Українки та її значіння в українській літературі…Далі були деклямації, хорові й сольові співи та гра на скрипці” [Карбулицький І. Спомини з мого життя (рукопис) // Літературно-Меморіальний Музей О.Кобилянської у Чернівцях. – с. 78].
Величезне враження в краї справили відвідини І.Франка Чернівців у травні 1913 р. В Народному Домі він читав свого знаменитого “Мойсея” перед українськими студентами та представниками інтелігенції.
Щорічно в Народному Домі влаштовувалися шевченківські свята. Регулярно на них виступали С.Смаль-Стоцький, В.Сімович, Т.Галіп, М.Кордуба та ін. До сотих роковин від дня народження Т.Шевченка в Народному Домі організовано цілу серію лекцій, музичних вечорів тощо. 23 березня 1914 р. проведено віче, яке протестувало проти заборони російською владою відзначати соті роковини від дня народження Шевченка у Наддніпрянській Україні [Нова Буковина. – 1914.- 25 березня].
Популярність Українського Народного Дому у Чернівцях була настільки вагомою, що його приміщення неодноразово використовували представники інших національностей для проведення своїх політичних та культурних заходів. Зокрема, 1908 р. в залі Українського Народного Дому розпочав роботу Перший всесвітній конгрес єврейських літераторів, що писали на мові їдиш.

1.4. Народний Дім як центр національного відродження Буковини.
Під час першої світової війни Народний Дім не постраждав. Вже після повалення російського самодержавства 11 квітня 1917 р. наддніпрянські українці створили в ньому “Український військовий клуб ім. Павла Полуботка”, який очолили військові Сивачів та Кибенко. В цей час в приміщенні Народного Дому регулярно відбувалися різні засідання українських солдат, лекції, вистави тощо. Після відходу росіян в 1918 р. робота Народного Дому знову відновилася. Восени цього року Народний Дім став центром українського національного руху. Тут 13 жовтня проведено крайову міжпартійну конференцію, на якій були присутні близько 700 осіб. Конференція ухвалила резолюцію, яка вимагала поділу Буковини на етнічній основі на українську і румунську частини та обрала буковинських делегатів до Національної ради у Львові. 24 жовтня в Народному Домі створено Український Крайовий Комітет, головою якого наступного дня обрано О.Поповича. Саме Народний Дім став осередком урядування Крайового комітету. Звідси розсилалися накази по всій Буковині. Як згадував О.Попович про той час: “В “Народному Домі” кишить від людей, кипить всяка робота, що тут зосе¬ре¬джується” [Попович О. Відродження нації. – Львів: Червона Калина, 1933. – С. 99].
28 жовтня в Народному Домі відбулися збори українських студентів, які протестували проти намагань румунських партій поширити владу на всю Буковину. За рішенням Крайового Комітету, 3 листопада 1918 р. у Чернівцях відбулося величне українське крайове віче. Одне з засідань цього віча відбувалося в приміщення та на подвір’ї Народного Дому. Тут було ухвалено резолюцію, а потім учасники віча перейшли на площу Єлизавети. Важливою частиною ухвали став пункт: “Віче бажає прилучення австрійської часті української землі до України”.
В наступні дні Народний Дім залишався центром діяльності Української Національної Ради (так було перейменовано Український Крайовий Комітет), яка 6 листопада перебрала владу в свої руки в українській частині краю.
1.5. Народний Дім в період румунської окупації.
Однак 11 листопада Буковину окупували румунські війська. В перший же день окупації біля Народного Дому виставлено румунську варту, яка не пропускала в Дім нікого. Під такою “охороною” Народний Дім перебував до 1920 р. В цей час в Народному Домі перебувала дівчача семінарія товариства “Українська школа”.
Тільки в 1921 р. вдалося провести чергові загальні збори товариства “Народний Дім” і воно відродило свою роботу. Особливо багато зробив для розбудови Народного Дому шкільний інспектор Олександр Купчанко, який з 1923 р. очолив товариство “Український Народний Дім” і перебував на цій посаді понад 10 років.
З 1919 в Народному Домі 7 кімнат орендувало консульство Чехословаччини, а з 1923 по 1932 р. воно займало весь другий поверх. Тільки після того як консульство покинуло приміщення Народного Дому, українська громада Чернівців вирішила перебудувати його велику залу, для того щоб тут можна було розміс¬тити український театр. Хоча грошей не вистачало, перебудову зали вдалося зробити досить швидко (за декілька місяців) і якісно. Очолював роботи архітектор Іван Жуковський. Електрик Антін Завада встановив електричне освітлення. Розмалював залу художник Микола Харович за участі професора Євсевія Ліпецького. Останній також виготовив сценічні декорації для українського театру в Українському Народному Домі.
Відкриття театральної зали в Українському Народному Домі відбулося 22 жовтня 1932 р. і стало визначною події в громадському та культурному житті краю. До 1940 р. в Народному Домі регулярно відбувалися вистави Українського театру м. Чернівців та театральної студії товариства “Буковинський Кобзар”.
Встановлення більшовицького режиму на Буковині зумовило кардинальну зміну функцій Народного Дому. Разом з усіма іншими українськими товариствами було закрито товариство Український Народний Дім. Будинок Народного Дому більшовицька влада забрала у свою власність, розмістивши тут уста¬нови управління освіти та культури. Зокрема, в серпні 1940 року тут почала роботу районна музична школа [ДАЧО. – Ф. Р-3. – Оп.1. – Спр. 10. – Арк. 35, 36, 37].
1944 р. після повторного приходу більшовиків, в Народному Домі влаштували клуб НКВС, а 1945 р. тут розмістився Дім учителя [ДАЧО. – Ф. Р-72. – Оп.4. – Спр.25. – Арк. 25]. В радянський час в Народному Домі розташовувалися, крім Дому учителя, Будинок художньої самодіяльності, Правління обласної спілки письменників та ін.

Олександр ДОБРЖАНСЬКИЙ, професор Чернівецького національного університету

На фото Будинок Українського Народного Дому на початку XX століття, товариство “Союз” 1920 рік.

Scridb filter

Leave a Reply

You can use these HTML tags

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>