Володимир Старик. Нарис історії Товариства "Український народний дім в Чернівцях" (частина 2)

2.1. Народний Дім в більшовицьких лещатах.
Історія Українського Народного Дому в радянський період (1940-1941, 1944-1991) є типовим зразком ставлення більшовиків до західноукраїнських культурно-освітніх установ, які, переживши австро-угорську та румунську окупацію, були фактично ліквідовані.
Щоправда, в документах архівних фондів Чернівецького обласного вико¬навчого комітету та Чернівецького міського виконавчого комітету за 1940-41 та 1944 рр., а також відділу комунального господарства Чернівецького облвиконкому за 1940-1941 рр. не виявлено відомостей про заборону діяльності або ліквідацію товариства “Руський Дім Народний” в Чернівцях (офіційна назва товариства “Український Народний Дім” в роки австрійської та румунської окупацій) або ж про націоналізацію або передачу його майна іншим установам [Довідка Державного архіву Чернівецької області №295 від 27.08.2001 р.]. Однак зі спогадів очевидців тих подій відомо, що в перший же день окупації Чернівців радянськими військами Український Народний Дім в Чернівцях був запечатаний новою владою, припинено діяльність всіх українських організацій, які містилися в Народному Домі, а все майно товариства “Український Народний Дім” було пограбовано.
Зокрема, відомо про те, що безслідно зникли всі експонати виставки картин відомого буковинського художника Юстина Пігуляка, яка на той час демонструвалася в приміщенні Народного Дому. Зі спогадів Василя Руснака, активного діяча та члена правління Народного Дому дізнаємося також і про те, що більшовицька влада конфіскувала найбільшу на той час в Чернівцях бібліотеку української літератури, так звану “Українську народну книгозбірню” Народного Дому (19000 книг). Ця бібліотека, як і інші конфісковані більшовиками чернівецькі кни¬гозбірні, була перевезена ними до приміщення колишнього Польського Дому і пе¬ре¬бувала там до осені 1941 року, коли нова румунська адміністрація повернула “Українську Народну Книгозбірню” Василю Руснаку та останньому книго¬збір¬ни¬ко¬ві Василеві Циганюку [Спомини Василя Тодоровича Руснака (Рукопис). Архів Українського Народного Дому в Чернівцях.]. Остаточно сліди бібліотеки Українського Народного Дому загубилися навесні 1944 року після нової окупації Чернівців радянською армією.
Вже 28 червня 1940 року було розгромлено редакцію газети “Час”, що містилася в приміщенні Народного Дому, сконфісковано розміщену тут же друкарню газети, а її довголітнього редактора Лева Когута арештовано та засуджено на кару смерті. А наступного тижня більшовицька влада ухвалила свої перші рішення, якими визначила майбутню долю Народного Дому. Заслухавши повідомлення заступника голови Комітету з питань мистецтв при РНК СРСР тов. Шаповалова та заступника начальника управління з питань мистецтв РНК УРСР тов.Беглецова про організацію мережі закладів мистецтв і театральних підприємств в м.Чернівці, Чернівецький повітовий виконавчий комітет на своєму засіданні від 8 липня 1940 р. ухвалив закріпити за районними музичними школами серед інших приміщень також і “Будинок колишнього Українського Народного Дому по вул. Петровича №2” [ ДАЧО, фонд Р-3, опис 1, справа 10, арк.35, 36, 37.]. Згодом було прийнято рішення про передачу приміщення Українського Народного Дому під спортивний клуб Спартак [ ДАЧО, фонд Р-3, опис 2, справа 3, арк.104, 105.].
З початком німецько-радянської війни Народний Дім зумів, бодай в обмежених рамках, відновити свою громадську діяльність. В його приміщеннях на початку липня 1941 року проводила свої засідання Українська Національні Рада Буковини та Бессарабії, очолювана визначним громадським діячем і, зокрема, членом правління Народного Дому, Іларієм Карбулицьким. Відновлено діяльність “Української Народної Книгозбірні”, ряду інших громадських структур Народного Дому. Нова румунська окупаційна влада, суворо забороняючи ведення будь-якої української іредентистської діяльності, водночас беззастережно визнавала право власності товариства “Руський Дім Народний” як юридичної особи на своє майно, про що свідчать книги реєстрації юридичних осіб Чернівецького повітового трибуналу за 1942-1943 роки.
Остаточно поклала край статутній діяльності Українського Народного Дому в Чернівцях друга радянська окупація в березні 1944 року. Сам будинок Народного Дому та його майно переходило з рук в руки від однієї окупаційної установи до іншої, аж поки Чернівецька міська рада своїм рішенням від 14 листопада 1944 року №562 не передала Український Народний Дім наркомату внутрішніх справ для використання його як клуб НКВС [ДАЧО, фонд Р-72, опис 4, справа 17, арк.53.]. Тому самому НКВС, для котрого саме членство в Народному Домі було достатньою причиною для арешту сотень заслужених буковинських інтелігентів!…
Однак, на щастя для Народного Дому, його приміщення виявилися зама¬ло комфортабельними для “сталінських соколів”, і міській раді довелося підшуку¬вати інше приміщення для їхнього клубу. Тоді й згадали, що збудовано Народний Дім на народні кошти і вирішили передати його під “Дім Учителя”. Тож 5 лютого 1945 р. на виконання постанови облвиконкому та обкому КП(б)У від 26 січня 1945 р. №29/5 Чернівецька міська рада своєю Постановою №61 від ухвалила:
1. Відмінити рішення міськради від 14.11.1944 р. №562 про передачу приміщення по вул. Петровича №2 під клуб НКВС.
2. Приміщення по вул. Петровича №2 (бувший Народний Дім), як збудоване на кошти, зібрані серед селян та інтелігенції Буковини, відвести під “Дім Учителя”. [ДАЧО, фонд Р-72, опис 4, справа 25, арк.25.].
В вересні 1945 року в приміщення Народного Дому було підселено також і Обласний дім народної творчості, який згодом, внаслідок ряду реорганізацій неодноразово змінював свою назву (в 1979-1992 р.р. Обласний науково-методичний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи, з 1992 по 2000 р.р. Обласний центр народної творчості). В радянський час в Народному Домі розміщувалися також і інші установи: об’єднання музичних ансамблів, галузеві профспілки тощо.
Короткотривало в Народному Домі в радянський час зберігалися визначні пам’ятки мистецтва, які передавалися з закритих культових споруд міста і згодом були знищені або розкрадені. Прикладом такої “турботи” більшовиків про вкра¬дені ними культурні цінності є акт передачі майна вірмено-католицького костьолу обласному дому народної творчості від 09.03.1948 р.:
“На підставі усного розпорядження Чернівецького міськвиконкому тов. Носова нижчепідписаним представником обласного відділу культпросвітніх установ тов.Рогочов Н.М., директором обласного Дому народної творчості Моро¬зо¬вим І.Ф. і методистом ОДНТ тов. Уляницькою А.С. було вилучено з учбового пункту міськвійськомату (церква по вул.Українській, 24) і передано Обласному дому народної творчості:
1. Люстр бронзових церковних – 3 шт.
2. Шафа книжкова – 1 шт.
3. Рамок з картинами на залізі малих розмірів 40х30 см – 12 шт.
4. Рам з картинами на полотні великих – 4 шт.
Обласному відділу культпросвітустанов:
1. Люстр бронзових церковних – 1 шт.
Обласному методкабінету обласного відділу культпросвітустанов:
1. Люстр бронзових церковних – 1 шт.”
[ДАЧО, фонд Р-623, опис 2, справа 24, арк.10.]
Всі перелічені вище високомистецькі речі не були ані повернуті до пам’ятки архітектури республіканського значення (якою є вірменська церква в Чернівці), ані передані до музеїв, ані залишені в Народному Домі, незважаючи на прийняття Чернівецьким міськвиконкомом спеціального рішення №420/15 від 4.08.1992 р. “Про передачу майна на баланс товариства “Український Народний Дім в Чернівцях”.
Однак верхом беззаконня, якого зазнав Народний Дім за радянських часів була видача 27.10.1952 р. міжміським бюро технічної інвентаризації Обласному дому народної творчості реєстраційного посвідчення на право власності на домоволодіння №31 по вул.Українській. Це посвідчення було видано на підставі архівної довідки від 3.09.1952 р., яка мала б підтверджувати право власності Обласного до¬му народної творчості на будинок Народного Дому, а насправді ж стверджувала лише той факт, що згаданий будинок є власністю товариства “Український На¬родний Дім”: “В книзі реєстрації власників нерухомого майна міста Чернівці на стор. 112 том 52 на підставі рішення третейського суду міста Чернівці від 17 січня 1931 року було присвоєно право власності на будинок №2 по вулиці Петровича за товариством “Руський Народний Дім” [Довідка Державного архіву Чернівецької області №299 від 3.09.1952 р.].
Згадана вище архівна довідка дала підставу директорові Обласного дому народної творчості І.Морозову та його бухгалтеру А.Бабушкіній претендувати на українську національну власність, якою був і є Український Народний Дім в Чернівцях та подати 1.10.1952 р. наступне клопотання:
“При цьому Обласний дім народної творчості додає архівну довідку про те, що на підставі рішення Третейського суду міста Чернівці 1931 р. було присвоєно право власності на дім по вул.Петровича, 2 – Українська, 31 за товариством Руський Народний Дім, а тому Обласний дім народної творчості просить присвоїти у власність на дім по вул.Українській, 31 за Обласним домом народної творчості”.

2.2. Відродження Народного Дому.
Відродження Українського Народного Дому в Чернівцях прийшло на хвилі національного відродження кінця 1980-х – початку 1990-х років. Почавши з літа 1989 р., в резолюціях перших мітингів та зборів демократичного спрямування висувається вимога повернення приміщення Народного Дому його законному власнику. На той час довоєнними членами правління товариства “Народний Дім” Іваном Андричем, Євгеном Масікевичем, Сильвестром Никоровичем, членами то¬вариства Юрієм Гавалешкою, Любомиром Гузарем, Аркадієм Жуковським, Романом-Іваном Завадою, Іваном Ільницьким, Мелетієм Лекою, Богданом Радишем, Миколою-Целестином Суховерським, Омеляном Суховерським, Святославом Терменою, Дмитром Яремчуком, Антоном Балюком, а також спадкоємцями покійних членів Народного Дому була проведена велика робота по розшуку документів товариства “Український Народний Дім в Чернівцях”, а згодом і по відновленню його діяльності.
29 квітня 1990 року відбулися надзвичайні загальні збори Народного До¬му, скликані членами-фундаторами Народного Дому Іваном Андричем, Романом-Іваном Завадою та Іваном Ільницьким. Відновлення діяльності Українського Народного Дому в Чернівцях привітали визначні діячі української культури Юрій Мушкетик, Іван Драч, Дмитро Павличко, Володимир Яворівський, Павло Мовчан, Софія Майданська та ін. Збори прийняли рішення відродити товариство на основі його передвоєнних статутів та розпочати заходи щодо повернення Народному Дому його майна, незаконно відібраного більшовиками в 1940 р. У відозві членів-фундаторів товариства, зокрема, читаємо:
“Минуло вже більш ніж століття з того дня, коли наші предки заклали під¬ва¬лини товариства “Український Народний Дім в Чернівцях”, поставивши перед со¬бою шляхетні, хоча й нелегку мету: підпирати і боронити матеріальні і моральні інтереси українців на Буковині (пункт 1 Статуту). Під головуванням Сидора Во¬робкевича товариство придбало собі будинок, згодом розбудувало його – і відтоді Український Народний Дім став центром громадського і культурного життя чер¬нівецьких українців. Тут містилася перша на Буковині українська друкарня, біб¬ліотека і книгарні, тут мали притулок українські товариства і редакції, український театр та численні хорові колективи. Тут 3 листопада 1918 року відбулося вікопомне віче, яке проголосило прилучення Буковини до незалежної Української Держави.
Як юридична особа товариство “Український Народний Дім” існує від 22 січня 1884 року, коли буковинський уряд зареєстрував його статут. В 1928 році румунська адміністрація краю затвердила всі юридичні і майнові права товариств¬ва, зареєструвавши статут Народного Дому у відповідності до законів нової держави. Лише в 1940 році, в умовах сталінського терору, діяльність товариства “Український Народний Дім в Чернівцях” було брутально припинено, його майно конфісковано, а більшість членів, котрі залишилися на Буковині, арештовано.
Припинення діяльності товариства “Народний Дім” мало протизаконний характер, бо протирічило не лише статуту товариства, але й чинному на той час Адміністративному Кодексу УРСР та підписаним Радянським Союзом між¬на¬род¬ним угодам про пошанування прав національних меншин. Тож, незважаючи на вимушену довголітню перерву, з юридичної точки зору товариство “Український Народний Дім в Чернівцях” продовжує існувати”[Відродження товариства. Буковинський вісник, №6, 1990 р.].
На зборах Народного Дому 28 квітня 1990 р. було прийнято звернення до громадськості Буковини, в якому, серед іншого, говорилося:
“Ми протестуємо проти окупування державними установами збудованого за наші кошти і кошти наших попередників Народного Дому, призначеного “для розміщення в ньому буковинсько-українських товариств (пункт 2 Статуту), в той час як досі не мають постійних приміщень товариство української мови імені Шевченка, РУХ, Українська Гельсінська Спілка, Спілка Української Молоді Буковини, Українська Студентська Спідка, Асоціація Жінок Буковини. Ми закли¬каємо всіх членів згаданих товариств приєднатися до нашого протесту, щоб спільними зусиллями цілої української громадськості відновити потоптану справедливість і відробити добру славу Українського Народного Дому в Чернівцях!”.
17 липня 1990 року права Народного Дому як юридичної особи були визнані Чернівецьким міськвиконкомом, який зареєстрував статут товариства у відповідності до чинних на той час законів. А вже 26.09.1990 р. рішенням Чернівецької міської ради №65 „Про передання споруд бувших Народних Домів відповідним національно-культурним товариствам м.Чернівці” було створено незалежну депутатську комісію для вивчення і підготовки необхідних матеріалів щодо можливості передачі споруд Народних Домів відповідним національно-культурним товариствам міста. Результатом діяльності цієї комісії стало рішення міської ради №93 від 21.12.1990 р. “Про хід виконання рішення міської ради народних депутатів від 26.09.1990 р. “Про передання споруд бувших Народних Домів відповідним національно-культурним товариствам м.Чернівці”, в якому говорилося:
“Заслухавши інформацію незалежної депутатської комісії міської ради на¬родних депутатів по вивченню необхідних матеріалів щодо можливості передачі споруд Народних Домів національно-культурним товариствам, враховуючи те, що діяльність національно-культурних товариств була фактично припинена в 1940-1944 рр., а для нині відновлених національно-культурних товариств не ство¬ре¬ні належні умови для своєї діяльності, міська рада народних депутатів вирішила:
Голові ради і міськвиконкому завершити вирішення питання створення належних умов для роботи національно-культурних товариств. Надавати приміщення в Народних Домах, які будуть звільнятись внаслідок відселення з них сторонніх організацій виключно національно-культурним товариствам і їх структурним підрозділам. Міськвиконкому прискорити процес передачі приміщень від¬повідним національно-культурним товариствам, про що інформувати депутатів на наступних сесіях, починаючи з шостої”.
Фактично ж міська влада виділила для розміщення українських орга¬ні¬за¬цій в Народному Домі всього дві кімнати на першому поверсі, в яких розміщувалися і, власне, товариство “Український Народний Дім в Чернівцях”, і РУХ, і Прос¬віта, і редакція газети “Час”. Повернення Народному Дому його первісного статусу прискорилося лише зі здобуттям незалежності українською державою. Відразу ж після прийняття декларації “Про незалежність” та здобуття Україною самостійності Чернівецька міська рада прийняла рішення №174 від 29.08.1991 “Про політичну ситуацію в місті” в якому, серед іншого стверджується:
“З метою ефективного використання приміщень для потреб органів влади, зареєстрованих громадських організацій, дитячих, жіночих установ та об’єднань вважати за доцільне взяти на баланс міської ради приміщення Українського Народного Дому по вул.Ломоносова, 2 з негайною передачею його українським культурологічним товариствам. Прийняті раніше законодавчі акти міської ради та її виконавчого комітету стосовно цього приміщення скасувати”.
На виконання згаданого вище рішення міської ради 24.09.1991 р. Чер¬ні¬вецький міськвиконком прийняв рішення “Про передачу в користування товариству “Український Народний Дім в Чернівцях” будинку №31 по вул.Українській, 31, в якому, зокрема, говориться:
“Розглянувши багаточисленні звернення громадського комітету “Злагода” демократичних сил Буковини, керуючись рішенням VII позачергової сесії ХХІ скликання міської ради народних депутатів №174 від 29.08.1991 р. “Про по¬лі¬тич¬ну ситуацію в місті”, виконком міської ради народних депутатів вирішив:
Передати в користування нежитлові приміщення в будинку №31 по вул.Українській загальною площею 650,2 кв.м. – товариству “Український Народний Дім в Чернівцях”.
Другі загальні збори відновленого Українського Народного Дому, які відбулися 13 квітня 1991 року, прийняли ряд важливих звернень до влади та до української громадськості. Зокрема, висловлено вимогу до Чернівецького міськвиконкому запровадити навчання в найстарішій чернівецькій середній школі №1 державною українською мовою; цю вимогу влада реалізувала вже в найближчих ро¬ках. В зв’язку з отриманням повноважень від професора Аркадія Жуковського на перевидання в Україні його праці “Історія Буковини”, товариство “Ук¬раїнсь¬кий Народний Дім в Чернівцях” звернулося до всіх буковинців, в Україні та на чужині сущих, з закликом: “Організовуйте збір коштів на видання “Історії Буковини”, доки політичні обставини дозволяють нам це зробити!”. Згадану працю А.Жуковського було перевидано в Чернівцях (том 1, 1991; том 2, 1994); 10000 примірників цієї праці було передано для використання учнями буковинських шкіл. Збори висловили щиру подяку відомому українському художникові Орестові Криворучку за його безкорисну працю на користь Українського Народного Дому в Чернівцях.
Розглянувши витяг з протоколу загальних зборів товариства “Українсь¬кий Народний Дім в Чернівцях” від 13 квітня 1991 року, виконком Чернівецької міської рази народних депутатів 29.10.1991 р. вирішив зареєструвати доповнення до п.1 Статуту Товариства наступного змісту:
“Товариство є правоспадкоємцем товариства “Руський Дім Народний” в Чер¬нівцях, статут якого первісно був зареєстрований буковинським крайовим урядом 22 січня 1884 року”.
В березні 1992 р. голова Черніевцької міської ради Віктор Павлюк пе¬ре¬дав першому голові відновленого товариства “Український Народний Дім в Чернівцях” Роману Івану Заваді ключі від звільнених кімнат Народного Дому [Газета “Молодий Буковинець”, №10, 7 березня 1992 р.]. Першими українськими громадськими організаціями, які розгорнули свою діяльність в приміщенні Українського Народного Дому на початку 1990-х років, були Товариство української мови ім. Тараса Шевченка “Просвіта”, “Зелений рух Буковини”, Спілка Українських Студентів, студентська корпорація Запороже, Організація Українських Націоналістів, Пласт. З 1990 по 1995 року в приміщенні Українського Народного Дому розміщувалася редакція газети “Час”. В 1996 році молодіжно-спортивна секція Народного Дому видавала молодіжний часопис “Своя газета”, а з 1998 року в приміщенні Народного Дому міститься редакція політологічного вісника “Крок-Захід”, який видають спільно товариство “Український Народний Дім в Чер¬нівцях” та Чернівецька обласна громадська організація “Комітет виборців”.
Влітку 1993 року Народний Дім виступив з ініціативою про присвоєння імені Ольги Гузар, визначної діячки українського громадського руху на Буковині та члена правління Українського Народного Дому, колишній вулиці Ленінградській. З нагоди цієї події коштом і заходом Народного Дому було урочисто відкрито пам’ятну дошку О.Гузар (скульптор І.Віхренко) на будинку №2 по вул.О.Гузар.
Після відселення обласного Будинку учителя з Народного Дому в інше приміщення (14 серпня 1992 р.), товариству “Український Народний Дім в Чер¬нівцях” було передані приміщення другого поверху Народного Дому. Тут розмістилися офіси крайової організації Народного Руху України та обласного об’єднання всеукраїнського товариства “Просвіта”. Після проведення ремонту ве¬ли¬кої зали та встановлення в ній нового обладнання сцени Народний Дім став міс¬цем про¬ведення громадсько-політичних та культурно-просвітніх заходів, які ор¬га¬ні¬зо¬ву¬ють тут різні українські організації Буковини [Володимир Старик. Українсь¬ко¬му Народному Дому в Чернівцях – 110 років!/Час.-№6.- 11 лютого 1994 р.].
Рішенням сесії міської ради №511 від 18.03.1994 р. ціле приміщення На¬род¬ного Дому було передано в безоплатне довгострокове користування Това¬риству “Український Народний Дім в Чернівцях”. На виконання згаданого рішення міської ради між Чернівецьким міськвиконком та Товариством 02.06.1994 р. було укладено договір користування приміщеннями Народного Дому.
В червні 1994 року з ініціативи Народного Дому на Буковині урочисто відзначено 50-річчя від дня трагічної загибелі визначного українського поета та по¬літичного діяча Олега Ольжича. На пропозицію Народного Дому міська рада прийняла рішення про присвоєння імені О.Ольжича колишньої вулиці Енгельса в м.Чернівці, а 25 червня 1994 року на розі вулиць Ольжича та Шевченка урочисто відкрито меморіальну дошку О.Ольжича (скульптор А.Присяжнюк), виготовлену коштом Народного Дому.
24 вересня 1995 року в Чернівцях було урочисто відкрито споруджений коштом і заходом Народного Дому пам’ятник Героям Буковинського Куреня (скульптор І.Салевич, архітектор Я.Руснак). З нагоди цієї події Товариством “Український Народний Дім в Чернівцях” було видано книгу А.Дуди та В.Старика “Буковинський Курінь 1918-1941-1944 в боях за українську державність”.
Наприкінці 1995 року в Народний Дім виступив ініціатором створення “Українського Національного Об’єднання Чернівецької області” (УНО) – своєрідного парламенту, в якому представлено всі громадські організації Буковини національно-демократичного спрямування. Завдяки активній і принциповій позицій УНО Чернівецькою обласною радою 13 червня 1996 року прийнято рішення “Про звернення Чернівецького Українського національного об’єднання”, яким ве¬те¬ра¬нів ОУН-УПА було визнано борцями за волю і незалежність України на території Чернівецької області. Великий суспільний резонанс мали і звернення УНО на за¬хист прав української мови, протести проти зазіхань румунських реваншистських кіл на українські землі, зусилля, спрямовані на консолідацію державницьки спря¬мованих політичних сил.
В 1995 році відновлено діяльність “Української Народної Книгозбірні” – бібліотеки Народного Дому, яка існувала в передвоєнний час та нараховувала 19000 книг. На сьогодні в бібліотеці Народного Дому нараховується 800 книг, серед них рідкісні видання творів української класики, повні видання творів М.Грушевського, Літопису УПА, раритетні видання, які колись належали Симонові Петлюрі тощо. В 1996 році в Народному Домі засновано Архів національно-ви¬звольної боротьби Буковини, в якому зберігаються дані про майже 1500 буковинців – учасників Карпатської Січі, Буковинського Куреня 1941 року, Буковинської Української Самооборонної Армії, Української Повстанської Армії, націоналістичного підпілля [Людмила Пустельник. Альтернативна книга пам’яті – про тих, ко¬го не пам’ятає держава/Молодий Буковинець.- №30.- 19 липня 1996 р.].
15 лютого 1996 року заходом товариства “Український Народний Дім в Чернівцях” відбулося ювілейне вшанування найстарішого (з 1932 року) члена Народного Дому Івана Андрича з нагоди сторіччя від його дня народження. Ювіляра при¬йшли привітати не лише представника українських громадських організацій, а й представники влади та Чернівецького державного університету.
У січні 1997 року з ініціативи Народного Дому на Буковині було широко відзначено 75-річний ювілей відомого українського вченого, голову Наукового товариства ім.Т.Шевченка в Європі, члена Національної Академії Наук України, по¬чесного члена товариства “Український Народний Дім в Чернівцях” Аркадія Жуковського. В приміщенні Народного Дому відбулася зустріч А.Жуковського з учасниками українських громадських організацій. В ході ювілейних святкувань Аркадієві Жуковському було присвоєно звання почесного доктора Чернівецького дер¬жавного університету, а Чернівецька міська рада нагородила його званням почесного громадянина міста Чернівці.
Наприкінці 1997 року за сприянням Народного Дому було видано дві книжки: наукову розвідку професора мюнхенського університету Юрія Бойка-Блохина про творчість Пантелеймона Куліша (до сторіччя смерті поета) та збірку поезій народженої в Садгорі українсько-канадської поетеси Лариси Мурович.
В 1997 році при активній співпраці з Народним Домом розгорнула свою діяльність Чернівецька обласна громадська організація “Комітет виборців”. “Ко¬мітетом виборців” організовано громадську приймальню в Народному Домі, де мешканці Чернівців можуть отримати реальну допомогу щодо захисту своїх прав, систематично проводяться семінари для виборців, налагоджено спостереження за законністю проведення виборів за участю сотень спостерігачів. Саме на загальних зборах Народного Дому і в 1994, і в 1998 р.р. затверджувався список кандидатів в депутати по всіх виборчих округах міста Чернівці, узгоджений зі всіма демо¬кратичними партіями та громадськими організаціями області.
В 1998 році в Народному Домі було засновано Драматичну експе¬ри¬ментальну студію, ініціатором виникнення якої були актори Анна-Дарія Андру¬сяк та Євген Воєвідка. Створена акторами студії в червні 1999 року вистава “Некультурна” за однойменною новелою Ольги Кобилянської стала визначною по¬дією в культурно-мистецькому житті Чернівців. За поданням товариства “Ук¬раїнський Народний Дім в Чернівцях” 27 березня 2002 року Анні-Дарії Андрусяк присвоєно звання “Заслужений артист України”.
3 листопада 1998 року Народний Дім провів урочисту академію, присвячену Буковинському Вічу 1918 року та Омеляну Поповичу – першому президенту української Буковини. Змістовні доповіді про О.Поповича виголосили викладачі ЧДУ Олександр Добжанський та Наталя Бежан. З цієї нагоди в Народному Домі було урочисто відслонено портрет О.Поповича, а на будинку по вулиці Гонти, де він мешкав перед 1918 роком, спільним заходом Народного Дому та Товариства охорони пам’яток історії та культури було відкрито меморіальну дошку.
В Народному Домі діє заснований в 1990 році хор “Гомін Буковини”, організатором та незмінним художнім керівником якого є лауреат обласної премії імені Сидора Воробкевича Святослав Мельничук. Хор “Гомін Буковини” є учасником усіх без винятку заходів, національних та релігійних свят, які проводяться у Українському Народному Домі, часто саме його хористи виступають з ініціативою відзначення важливих подій української історії.
Рішенням 4 сесії міської ради №60 від 29.09.1998 р. було визнано право власності на Народний Дім за територіальною громадою м.Чернівці. Водночас рішенням сесії обласної ради №45-298 від 09.07.1998 р. приміщення Народного Дому було включено до складу спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області. Згадані рішення обласної та міської рад, які суперечать одне одному, стали підставою для довготривалої суперечки між обома владними установами за право володіння приміщенням Народного Дому, яка продожується нині в господарському суді міста Києва.
В зв’язку з невиконанням Обласним центром народної творчості своїх зобовязань перед товариством “Український Народний Дім в Чернівцях” останнє звер¬нулося за захистом своїх прав до судових органів. 6 березня 2000 року арбітражний суд Чернівецької області прийняв рішення, яким задовольнив позов Народного Дому, розірвав договір користування нежитловим приміщенням з ОЦНТ та зобовязав Обласний центр народної творчості звільнити приміщення по вул. Ломоносова, 2 – Українській, 31. Цим же рішення термін звільнення приміщення ОЦНТ було відстрочено до 6 вересня 2000 р.
Однак 14 вересня 2000 р. Чернівецька обласна рада своїм рішенням №133-12/2000 “Про ліквідацію Чернівецького обласного центру народної творчості, Чернівецького обласного центру підвищення кваліфікації працівників культури, обласного методичного кабінету учбових закладів мистецтв і культури” ліквідувала Обласний центр народної творчості – останню державну установу, яка розміщувалася в будинку Народного Дому. Цим було покладено край більш ніж півстолітньому використанню приміщень Українського Народного Дому всупереч волі його засновників. Останню крапку у звільненні приміщень Народного Дому було покладено 19 квітня 2001 р. головою Чернівецької обласної державної адміністрації, який видав розпорядження №258-р “Про зміну місцезнаходження учбово-методичного центру культури Буковини”. Цим розпорядженням наказано управлінню культури обласної державної адміністрації з метою покращання умов діяльності товариства “Український Народний Дім в Чернівцях” “вирішити питання про вивільнення приміщення за адресою м.Чернівці, вул.Українська, 31”.
В Народному Домі діє заснований в 1990 році хор “Гомін Буковини”, організатором та незмінним художнім керівником якого є лауреат обласної премії імені Сидора Воробкевича Святослав Мельничук. Хор “Гомін Буковини” є учасником усіх без винятку заходів, національних та релігійних свят, які проводяться у Українському Народному Домі, часто саме його хористи виступають з ініціативою відзначення важливих подій української історії.
З грудня 2000 року в Українському Народному Домі розміщується об¬раний всіма старшокласниками чернівецьких загальноосвітніх шкіл міський дитячий парламент – Чернівецька міська учнівська рада. Після звільнення державними установами і передачі для потреб українських громадських організацій всього Народного Дому на першому поверсі будинку в конференц-залі було обладнано сесійну залу міської учнівської ради.
22 травня 2001 року в Народному Домі було урочисто вшановано пам’ять Лесі Українки з нагоди столітнього ювілею її приїзду до Чернівців та виступу геніальної поетеси перед громадськістю краю в великій залі Українського Народного Дому.
З вересня 2001 року по березень 2002 року Народний Дім за підтримки Програми “Регуляторна реформа в Україні” ARD/CHECCHI успішно реалізував проект “Підтримка регуляторної реформи i створення сприятливих умов для розвитку підприємництва в місті Чернівці”. Було проведено велику аналітичну роботу з вивчення місцевої регуляторної бази, адаптовано до місцевих умов пакетні рішення за напрямками “Оренда комунального майна”, “Оренда та продаж землі несільськогоспо¬дарського призначення”, “Пасажирські автотранспортні переве¬зення” та “Дозвіль¬на система”, а також проведено лобістську кампанію з ме¬тою спонукати Чернівецьку міську раду прийняти розроблені цим проектом рішення. Спеціалістами проекту було розроблено ряд рекомендацій щодо вдосконалення процедур оренди та продажу землі, оренди комунальної власності, роботи міського автомобільного транспорту, які згодом були використані Чернівецькою міською радою при прийнятті відповідних нормативних документів. Важливим результатом роботи проекту було видання “Збірника місцевих нормативних актів, що регулюють підприємницьку діяльність в місті Чернівці” (2001) та довідника “До успіху – крок за кроком! Що потрібно знати кожному, хто хоче розпочати підприємницьку діяльність в місті Чернівці” (2002). Проект Народного Дому “Підтримка регуляторної реформи i створення сприятливих умов для розвитку підприємництва в місті Чернівці” було визнано найкращим регіональним проектом Програми “Регуляторна реформа в Україні”.
З вересня по грудень 2002 року в Чернівецькій області в рамках Програми Міжнародного Фонду “Відродження” “Демократизація та реформування місцевого самоврядування i державного управління” здійснювався Проект “Розробка оптимальної системи формування бюджетів міст районного значення та районів у містах”. Партнером Програми та виконавцем Проекту виступило Товариство “Український Народний Дім в Чернівцях”, яке здобуло перемогу в відкритому конкурсі “Теоретичні дослідження та методичні напрацювання в галузі державного управління та місцевого самоврядування”.
Крім Чернівецької міської та районних в місті рад, партнерами Проекту ви¬ступили Вижницька, Новоселицька та Хотинська мiськi ради, а також Глибоцька селищна рада. Висловили згоду надіслати своїх представників до складу робочих груп також представництво Держпiдприємництва в Чернівецькій областi, Головне фінансове управління Чернівецької облдержадміністрації, Чернiвецьке мiське фiнансове управлiння, Буковинський державний фiнансовий iнститут, Вижницька, Новоселицька, Хотинська та Глибоцька районнi ради.
Товариством “Український Народний Дім в Чернівцях” розроблено проекти нормативних актів, методик та рекомендацій, які уніфікують підходи до правового регулювання бюджетного процесу на місцевому рівні, сприяють залученню громадськості до прийняття принципових рішень на стадії формування місцевих бюджетів. Проведено аналіз економічно-фінансової діяльності міських комунальних підприємств та розроблено рекомендації на законодавчому й місцевому рівні для збільшення частки надходжень від комунальних підприємств до місцевих бюджетів. Розроблено систему показників, які визначають диференціацію ставок єдиного податку, місцевих податків та зборів в залежності від рівня економічного розвитку територіальних громад. Видано збірник “Проблеми врегулювання міжбюджетних відносин на місцевому рівні. Проекти нормативних актів, методики і рекомендації” (2002).
Товариство “Український Народний Дім в Чернівцях” взяло активну участь у підготовці та прийнятті Статуту територіальної громади міста Чернівці. Більшість з поправок, внесених Товариством до проекту Статуту, які стосувалися забезпечення прав національно-культурних товариств та інших було схвалено депутатською комісією і запропоновано до затвердження Чернівецькою міською радою. 26 грудня 2002 року Статут з внесеними поправками затверджено сесією Чернівецької міської ради.
Товариство “Український Народний Дім в Чернівцях” має великий досвід ведення інформаційних кампаній, створення баз даних місцевих нормативних документів, а також роботи в мережевих проектах. Зокрема, в 2003-2005 рр. Товариство реалізовувало в місті Чернівці мережевий проект “Толока” – „Розвиток ініціативи та реалізація прав громад, наданих законом про місцеве самоврядування в Україні” (за підтримки Благодійного фонду Творчий центру Каунтерпарт, Інституту громадянського суспільства, Комітету виборців України). За цей час активістами Товариства було написано і розіслано понад 50 прес-релізів та вміщено понад 200 статей в друкованих та електронних засобах масової інформації, видано 25 випусків газети “Толока”. Натомість, реалізуючи проект „Підтримка регуляторної реформи і створення сприятливих умов для розвитку підприємництва в місті Чернівці” за підтримки ARD/CHECCHI Товариством “Український Народний Дім в Чернівцях” було зібрано вичерпну базу даних стосовно місцевих нормативних актів, що регулюють підприємницьку діяльність в місті Чернівці, яку було видано окремою книжкою в 2002 р. і яка досі розміщена на офіційному сайті Чернівецької міської ради та на сайті Асоціації міст України.
В ході реалізації проекту „Розробка оптимальної системи формування бюджетів міст районного значення та районів у містах” за фінансової підтримки Міжнародного фонду „Відродження” товариство “Український Народний Дім в Чернівцях” ще в 2002 році розробив та апробував методику розрахунку міжбюджетних трансфертів для міст і сіл районного значення, в той час як в межех цілї держави цю методику було впроваджено лише з 2004 року.
Проблемам впровадження засад толерантності присвячена видана українською та румунською мовами книга «Український та європейський досвід врахування потреб національних громад при розробці моделі адміністративно-територіальної одиниці базового рівня» (співавтори В. Старик та Т. Халавка), видана товариством в 2006 році і поширена серед бібліотек Герцаївського району Чернівецької області, населеного переважно румунським населенням. В рамках муніципального проекту «Плекання традицій боротьби буковинців за українську державність в 1914-1921 роках – живе джерело патріотичного виховання школярів міста Чернівці», який реалізовувався товариством в 2007 році було створено експозицію (автор концепції В. Старик), в якій підкреслено переваги конструктивної співпраці різних політичних, національних чи релігійних груп меш¬канців міста Чернівці в критичні моменти його історії над конфліктними варіантами стосунків між цими групами. Електронна презентація, створена на базі згаданої експозиції була розмножена в кількості 500 примірників і передана на CD для використання учителями всіх середніх шкіл Чернівецької області.
Наприкінці січня 2008 року Народний Дім ініціював створення Громадського комітету з догляду за українськими історичними похованнями, а вже 19 квітня 2008 року Комітет провів свою першу масову акцію. В рамках загальноміської толоки волонтерами, які відгукнулися на заклики Комітету, було прибрано та впорядковано могили майже п’яти десятків визначних діячів Буковини, які впродовж 19 та першої половини 20 століття зробили значний внесок в розвиток духовного, громадського та політичного життя нашого міста та нашого краю. А всіх чернівчан громадський комітет з догляду за українськими історичними похованнями закликав до участі у наступних акціях, які крок за кроком наближатимуть нас до нашої спільної мети – перетворення Руського цвинтаря на місце вічного зберігання історичної пам’яті та архітектурної спадщини минулих поколінь.
В травні 2009 року відбулася велелюдна акція на могилі корифея українського театру Буковини Івана Дутки з нагоди відзначення 110-ї річниці від його дня народження на Руському цвинтарі в Чернівцях з ініціативи Громадського комітету з догляду за українськими історичними похованнями. В ній взяли участь актори Чернівецького обласного музично-драматичного театру ім. О. Кобилянської, земляки Івана Дутки з Ленківецької середньої школи, активісти політичних партій та громадських організацій, представники духовенства. Надгробок Івана Дутки, так само як і пам’ятники Василя Воляна та Захара Павлюха, було відновлено саме завдяки активній позиції Народного Дому та Громадського комітету.
У Народному Домі постійно проводяться і культурно-просвітницькі заходи: вечори, тематичні виставки, відзначаються ювілеї, дні пам’яті. Товариство Український Народний Дім підтримує дружні зв’язки з іншими національно-культурними організаціями краю, проводить з ними спільні заходи. Основне за¬вдання організації керівництво Народного Дому вбачає у співробітництві титуль¬ної нації – українців з усіма національними меншинами краю для економічного, суспільного, наукового, культурного розвитку і піднесення Буковини.
22 січня 2004 року громадські організації, що входять до складу Громадської Ради Українського Народного Дому, урочисто відзначили два ювілеї – 85 роковини Акту злуки західноукраїнських земель та Наддніпрянщини в єдину соборну державу та 120-ту річницю заснування товариства „Український Народний Дім в Чернівцях”.
Вранці о 10 годині представники українських організацій національно-демократичного напрямку поклали квіти та вінки до пам’ятників Героям Буковинського Куреня та Тараса Шевченка, а о 18 годині конференц-залі Українського Народного Дому відбулося урочисте засідання Громадської Ради засідання за участю керівників більш ніж 30 громадських організацій Буковини, обласних осередків політичних партій державницького спрямування.
Відкриваючи засідання голова товариства Володимир Старик подякував всім присутнім за їхню постійну підтримку діяльності Народного Дому та зачитав привітання, яке надійшло з Парижу на адресу товариства від почесного громадянина міста Чернівці, академіка НАНУ, голови Наукового товариства імені Шевченка в Європі Аркадія Жуковського. Всесвітньо відомий вчений побажав, щоб сучасні діячі товариства „Український Народний Дім” продовжили його традиційну роль культурного і громадського центру, а Українська Держава щоб сприяла у дальшому його існуванню.
В урочистостях взяли участь голова Чернівецької обласної державної адміністрації Михайло Романів, Чернывецький міський голова Микола Федорук, керівники структурних підрозділів обласної та міської влади. Вперше за період української незалежності вище керівництво краю проявило неформальну увагу до громадської організації, яка має глибоке історичне коріння, є уособленням культурних, духовних цінностей українства.
Вітаючи присутніх з святом, голова обласної державної адміністрації відзначив важливу роль, яку відігравало і відіграє в громадському житті краю Український Народний Дім як вогнище української культури, стіни якого пам’ятають Івана Франка, Михайла Грушевського, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Гната Хоткевича, всіх без винятку діячів українського національного відродження Буковини. Михайло Романів підтримав пропозиції правління українського Народного Дому щодо проведення ювілейних заходів впродовж 2004 року та повідомив, що обласна державна адміністрація запропонувала Чернівецькі обласній раді найближчим часом передати будівлю Народного Дому, яке належить обласній комунальній власності, у довгострокову оренду товариству „Український Народний Дім в Чернівцях”.
М.Романів передав членам Товариства вітання від Президента України Л.Кучми з нагоди дня Соборності, відзначив грамотами та подарунками керівників, активістів громадської організації. З особливою теплотою сприйняли присутні відзначення ветерана товариства, актора довоєнного театру Народного Дому Тараса Рідуша, якому нещодавно виповнилося 80 років. Молодих активістів товариства „Український Народний Дім в Чернівцях” О.Хому, В.Бешлея, Н.Сачко та Т.Чайку було відзначено грамотами обласного управління у справах сім’ї та молоді.
Чернівецький міський голова Микола Федорук з свого боку висловив готовність долучитися до підготовки і проведення ювілейних заходів, які триватимуть впродовж року. Зокрема, Чернівецька міська рада пообіцяла надати сприяння у здійсненні капітального ремонту фасаду та даху Народного Дому. Микола Федорук нагородив відзнаками міського голови та цінними подарунками активістів Народного Дому, зокрема ветерана визвольних змагань, голову Братства УПА Буковини Святослава Мельничука. З нагоди 120-річчя заснування товариства “Український Народний Дім” облдержадміністрація, обласна та міські ради делегували до складу Ювілейного комітету своїх представників.
Народний депутат України, голова обласної організації Української Народної Партії Георгій Манчуленко передав привітання товариству від голови блоку „Наша Україна” Віктора Ющенка та пообіцяв і в подальшому сприяти діяльності Українського Народного Дому. Голова обласного штабу об’єднання Віктора Ющенка „Наша Україна”, голова обласної організації партії „Солідарність” Іван Демчак, привітавши зі святом всіх присутніх, нагородив грамотами та цінними подарунками почесного голову Народного Дому професора Олега Панчука і керівника молодіжного вокального гурту „Гвавт” Євгена Воєвідка.
Враховуючи важливість відзначення 120-річчя Українського Народного Дому для всієї української громади Буковини, громадсько-політичні організації Чернівецької області створили Ювілейний комітет за участю представників громадських організацій, наукових та культурних установ, органів обласної та міської влади для організації та проведення впродовж 2004 року ряду заходів, які б висвітлили роль української громади Буковини та її центральної громадської установи – Українського Народного Дому для цивілізаційного розвитку рідного краю і міста та затвердили його персональний склад. Головою Ювілейного комітету одноголосно обрано професора Олега Панчука.
Додаток 1
Аркадій ЖУКОВСЬКИЙ
Голова НТШ в Європі, іноземний член НАН України
Париж, 19 січня 2004 року

До Ювілейного комітету для відзначення 120-річчя товариства
“Український Народний Дім в Чернівцях”
Дорогі краяни!
З приємністю довідався, що. буковинська громада, на днях, відзначає ювілей 120-річчя від заснування ”Українського Народного Дому” в Чернівцях.
З далекої чужини хочу листовно прилучитися до цього святкування і побажати дальших успіхів нашій славній буковинській установі.
Ідея заснування “Народного Дому” постала у зв’язку зі створенням Чернівецького Університету, а була реалізована десять років пізніше, і-на протязі свого існування він був центром українського життя на Буковині, його цитаделею. Спочатку намічений для “підтримки й оборони матеріальних і моральних інтересів українців на Буковині”, згодом він став централею громадського, культурного, мистецького, релігійною і навіть політичного секторів. Купивши в 1887 році дім на вулиці Петровича, ч. 2, що знаходиться у центрі міста, між православною “катедрою” і греко-католицькою церквою, в якому містилися майже всі українські установи, організації, товариства, книгозбірня, театр, хори, друкарня тощо.
У розбудові “Українського Народного Дому” взяли участь визначні діячі Буковини, серед яких Єротей Пігуляк, перший голова, Омелян Попович, Сидір Воробкевич, о. Євген Семака, Олександр Купчанко, о. Теофіль Драчинський, Теофіль Бриндзан, і багато інших.
Відвідуючи свою рідну Буковину, за часів незалежности, мої перші кроки я спрямував до “Народного Дому”, звідки промінювала згуртованість громади і оборона до чужинецьких зазіхань. І хоча сама будівля “Народного Дому”, після більмі як півстоліття, мені виглядала не такою ж величавою, як за моєї молодості, то я входив у відому браму, наче до храму, щоб поклонитися всім творцям і оборонцям українськости Буковини.
Тому ж бажаю, щоб сучасні діячі Товариства “Українського Народного Дому” продовжили його традиційну роль, культурного і громадського центру, а Українська Держава, щоб сприяла в дальшому його існуванню, і в змінених формах, достосованих до сучасних обставин, щоб він надалі був семафором Буковини.
З пошаною, Аркадій Жуковський

Додаток 2
Виступ голови облдержадміністрації Михайла РОМАНІВА
на ювілейному засіданні Громадської Ради Українського Народного Дому з нагоди відзначення 120-річчя заснування Товариства “Український Народний Дім в Чернівцях” 22 січня 2004 року
Шановне товариство!
Сьогодні український народ відзначає величну дату своєї багатовікової історії – День Соборності, свято об’єднання українських земель в єдину самостійну державу – Українську Народну Республіку. Прикметно, що на теренах нашого краю цей день позначений ще однією пам’ятною подією в історії громадського руху Буковини. Саме нині минає 120 років з дня заснування найстарішої громадської організації області – Товариства “Український Народний Дім в Чернівцях”.
Переконаний, що співпадання цих свят лише підсилює їх значимість та актуальність. Адже вони потребують осмислення сконцентрованого в них історичного досвіду боротьби українства за свободу та незалежність.
Вже наприкінці ХІХ ст. українські національні сили перетворили Товариство “Народний Дім” в організаційний та духовний осередок свого руху, що прагнув налагодити співробітництво з іншими громадськими об’єднаннями краю. Уся діяльність Товариства підпорядковувалася реалізації статутної мети – “підпирати і боронити матеріальні і моральні інтереси русинів на Буковині”.
Саме Український Народний Дім ініціював зустрічі з видатними сучасниками, активними поборниками української національної ідеї. Ми пишаємося тим, що свого часу тут виступали з промовами Михайло Грушевський, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Гнат Хоткевич та багато інших відомих громадсько-політичних діячів.
Активно ініціювало Товариство проведення урочистих музично-літературних вечорів на честь видатних українців, зокрема Івана Котляревського, Михайла Драгоманова, Юрія Федьковича, Сидора Воробкевича, Маркіяна Шашкевича.
Тут щорічно влаштовувалися шевченківські свята. А коли на Наддніпрянській Україні було заборонено відзначення сторіччя з дня народження Великого Кобзаря, саме у Народному Домі було проведено цілу серію заходів, в тім числі й віче, яке протестувало проти відверто антиукраїнських дій російської влади.
Про високий авторитет і популярність Українського Народного Дому в ті часи свідчить і той факт, що у його стінах проводили свої політичні та культурні заходи представники інших національностей. Зокрема, у 1908 року в залі Дому розпочав роботу всесвітній конгрес єврейських літераторів.
Ми завжди пам’ятатимемо, що Український Народний Дім був одним з натхненників підготовки і проведення “Буковинського віча”. Як згадував голова Крайового Комітету Омелян Попович, “в “Народному Домі” кишить від людей, кипить всяка робота, що тут зосереджується”. Крайове віче 3 листопада 1918 року авторитетно, на повний голос заявило: “Віче бажає прилучення австрійської часті української землі до України”.
І хоча у ті трагічні роки справа нашої самостійності не була доведена до кінця, однак ті події стали поштовхом до спільної боротьби та консолідації національної еліти.
Кільком поколінням кращих представників політичної думки, наукової та творчої інтелігенції, цілій плеяді видатних вітчизняних військовиків довелося, не шкодуючи сил і життя, відстоювати священні права України на соборність та суверенітет.
Сини земель єдиної України полягли під Крутами, разом поховані у братній могилі під Базаром, у тисячах інших могил, якими вкрилася тоді Вітчизна. Саме їм – звитяжним і самовідданим борцям завдячуємо ми сьогодні можливістю відзначати 85 річницю Соборності України.
Серед тих, хто забезпечив наше сходження до вершин національної свободи, – мужні герої національно-визвольних змагань ХVII ст. Передусім, учасники битв під Жовтими Водами, Корсунем, а також Конотопом. Власним подвижництвом вони стверджували соборницьку ідею, кидаючи мужній виклик сусідам-загарбникам.
На моє глибоке переконання, ці славні сторінки вітчизняної історії ще чекають належної оцінки та осмислення, як громадськістю, так і державними інституціями. І не завжди треба чекати високих постанов чи указів. Саме громадський рух, що завжди відзначався високою свідомістю і палким вболіванням за спільну справу, має ініціювати їх відзначення, долучаючи до пізнання славного минулого якнайширше коло співвітчизників.
Ми високо цінуємо багаторічну діяльність Товариства “Український Народний Дім в Чернівцях”, його вірність благородній меті, і готові до активної співпраці. Підтримуємо рішення правління Народного Дому про створення Ювілейного комітету, адже цей рік позначений цілою серією знаменних і пам’ятних дат в історії держави і краю. Хочу запевнити Вас, шановні члени Громадської Ради, що обласна влада долучатиметься до роботи комітету, наполегливо вишукуватиме можливості для реалізації запланованих ним заходів.
Великої уваги і згуртованості дій владних інститутів, громадських організацій, наукових та культурних установ краю потребує питання відзначення 190-річчя з Дня народження Великого Кобзаря. Відтак, вважаємо за необхідне підтримати ідею проведення на професійному рівні ювілейного Шевченківського концерту.
Слушною, на наш погляд, є пропозиція про встановлення на приміщенні Українського Народного Дому меморіальної дошки на відзначення 110-х роковин з дня перебування тут визначного історика та громадсько-політичного діяча Михайла Грушевського.
Не можуть залишатися поза нашою увагою визначні активісти громадського руху Буковини – ті, хто залишив помітний слід у розбудові краю. Наприклад, багаторічний голова Народного Дому, палкий захисник інтересів українства Володимир Ясеницький, з дня народження якого минає 160 років.
Усвідомлюючи роль і значення діяльності Товариства у поступальному розвитку нашого регіону, ми обіцяємо посприяти у позитивному вирішенні питання про передачу приміщення Народного Дому у довгострокову оренду Вашому Товариству.
Підсумовуючи сказане, хочу привітати вас, а також усіх тих, кого об’єднує Український Народний Дім, з пам’ятною подією в історії громадського руху Буковини, побажати міцного здоров’я, щастя, миру і плідної співпраці у ювілейному році. Нехай все задумане на користь і благо нашої Буковини та її люду буде успішно реалізоване.
Зі святом вас, шановне товариство!
Володимир СТАРИК,
Голова товариства „Український Народний Дім в Чернівцях”