|
|
 У перший день року, традиційно, у селі Горбова – святкова атмосфера. На центральній вулиці збираються мешканці села й розпочинається карнавал.
Цього року сільські майстри здивували багатьма експонатами, серед яких особливо виділялися “Троянський кінь” та цілий курятник великих і малих півнів, які символізували 2017 рік. А візитною карткою Горбівської маланки залишаються автентичні коники (căiuții), які в цьому селі є символом новорічних свят.
Нагадаємо, VІ Фестиваль Маланок (Маланка-фест) відбудеться 15 січня 2017 року у Чернівцях. Фестиваль Маланок в 2017 році буде благодійного характеру. Зібрані під час Фестивалю кошти будуть передані на потреби воїнів АТО. Читати далі: У Горбова відсвяткували Маланку
Scridb filter
 Євреї святкують Хануку, перемогу світла над темрявою
25 грудня на Театральній площі міста запалили перші свічки на Ханукії.
Євреї сьогодні святкувають свято Ханука – перемогу світла над темрявою.
– Протягом тижня на Ханукії щодня запалюватимемо по одній свічці, – каже головний рабин Буковини Менахем Мендель Гліценштейн.
Під час запалення свічок на площі грали музиканти, роздавали пончики. А відтак влаштували вогняне шоу.
Участь у запаленні свічок взяв також мер міста Олексій Каспрук. Відео. Читати далі: На Театральній площі в Чернівцях запалили перші свічки на Ханукії
Scridb filter
 Іудейська громада Буковини організовує святкування єврейського свята Ханука. Під час святкування, з 24 грудня щовечора на Театральній площі будуть запалюватись вогні ханукальної Менори – символи перемоги світла над пітьмою, добра над злом.
У програмі відкриття свята, традиційно, єврейська музика у виконанні духового оркестру, привітальні виступи Головного рабина Чернівецької області Менахема Менделя Гліцнштейна, запалювання свічок великої ханукальної менори, пісні, танці, частування пончиками, вогняне шоу
Як святкували хануку минулого року, нагадаємо сюжетом журналістів Інформаційного агентства АСС Читати далі: Цими вихідними в Чернівцях запалюватимуть вогні ханукальної Менори
Scridb filter
 У Літературному целанівському центрі (вул. О. Кобилянської, 51) відбулася презентація путівника «Буковинські Маланки», що вийшов у «Видавництві 21», – за участі авторки тексту Ірини Пустиннікової та фотографа Максима Козменка. Путівник «Буковинські Маланки» – проект видавництва, в якому вперше подано маланкування як одну з найдавніших автентичних традицій Чернівеччини з акцентом на своєрідності святкування у різних районах, населених пунктах. Автор тексту Ірина Пустиннікова розповідає про маланкування, враховуючи етнокультурний, географічний, історичний контексти.
Путівник веде маршрутом найяскравіших «маланок» Чернівецької області, серед яких – у Герцаївському, Новоселицькому районах і, звісно, найвідоміші Красноїльська, Вашківецька, Бесарабська маланки.
Окремо з фотографіями Максима Козменка та Ірини Пустиннікової, присвяченими святу Маланки, можна буде познайомитися на виставці «Буковинські Маланки: фотомиті», яка працюватиме у «Найкращій кав’ярні на розі» (вул. Університетська, 17) з 21 грудня й упродовж січня. Читати далі: В Чернівцях презентували путівник “Буковинські Маланки”
Scridb filter
 Безсумнівно, кожен куточок нашої країни має свої унікальні особливості у святкуванні Різдва. Але, як відомо, найяскравішими і наближеними до традицій наших предків, є обряди Західної України. Жителі західного регіону зуміли не тільки зберегти насиченість і зміст Різдва, але й передали їх наступним поколінням.
Закарпаття
У цій області України святкування Різдва увібрало в себе бойківські, лемківські, гуцульські й угорські мотиви. Жителі Закарпаття називають переддень Різдва – Карачун. Ця традиція залишилася ще з часів язичників і тому різдвяний калач носить аналогічну назву.
Господині готують його лише три рази на зимові свята і урочисто поміщають на стіл. Як правило, вечеряти починають з першою зіркою. А ось кутя не є обов’язковою стравою, жителі низин воліють готувати бобальки. Це запечені і пропарені кульки тіста посипані маком і горішками. Багато жителів сіл починають вечерю саме з них. На Закарпатті також шанують пам’ять про померлих родичів. Для них на підвіконня поміщають келих з вином і скибкою хліба зверху. Таким чином, живі запрошують на свято покійних. У перший день Різдва вирушають колядувати виключно хлопці. Тим часом дівчата прибираються у будинку, а колядувати йдуть на другий день. У хлопців навіть є спеціальні колядки, які вони співають для незаміжніх дівчат. Вертеп ходить на третій день і по-закарпатськи називається бетлегем.
Буковина
Різдвяні традиції в цьому регіоні мають свої унікальні відмінності. Вечеря починається досить рано, оскільки колядувати слід після Різдва. Тому на Буковині колядки лунають з 6 по 8 січня.
 Під час вечері перша ложка куті повинна бути підкинута до стелі. Це робить господар, примовляючи про потреби для господарства – гарний врожай і достаток меду. У східній частині Буковини тарілка з-під першої страви повинна бути перевернута. Місцеві жителі вірять, що таким чином квочки будуть добре висиджувати нових курчат. На згадку про померлих предків святковий стіл не прибирають, а на підвіконня ставлять кутю. Жителі Буковини також вірять прикметам – після задування свічки вони уважно стежать за димом. Попливе вгору – рік щедрий буде, у напрямку дверей – потрібно чекати поповнення або гостей.
Волинь
У цьому регіоні назва передодня Різдва збереглася від предків – Коляда чи Святвечір.
 Вечеряти приступають з першою зіркою і першим за стіл повинен сісти обов’язково господар будинку. Спершу він дме на стілець, щоб зігнати душі померлих, які вже могли сидіти там, і тільки після цього сідає сам. Якщо в сім’ї хтось помирав протягом останнього року, для нього на столі обов’язково заготовано окрему тарілку. Святковий стіл не прибирають, а на покуть кладуть кутю – це місце біля ікони. Старожили вірять, що якщо не залишити кутю, то душі всю ніч будуть переслідувати уві сні. На Різдво не колядують, а відправляють дітей з кутею до хрещених. Колядки, вертепи і походи до родичів відбуваються в день Різдва. Це триває не пізніше 8 січня.
Галичина
 У цьому регіоні святкування Різдва зводять у національне надбання і ретельно дотримуються всіх традицій. До загальноприйнятих і обов’язковим відносять наявність 12 страв, часник на 4 краях столу, солому на підлозі і кудкудакання під столом. Але в цьому регіоні збереглися свої особливі традиції.
Наприклад, жителі Львова плетуть павуків з соломи, оскільки вони вірять, що саме ці тварини приховували місце народження Ісуса. Якщо жінка не може народити дитину, вона може стати над таким плетеним павуком, і він їй допоможе. Їх вішають і над входом, і над іконами.
Тут святкування Різдва не проходить без дідуха. Це символ врожаю та предків у вигляді житнього, пшеничного або вівсяного переплетеного снопа. Його спалюють на третій день. Читати далі: Як святкують Різдво Закарпаття, Волинь, Буковина та Галичина (ФОТО, ВІДЕО)
Scridb filter
 У місті Вашківці Вижницького району урочисто відкрили музей Маланки. Музей знаходиться у приміщенні дитячої бібліотеки. Про це інформують у Вашківецькій міській раді.
За словами виконавчого директора фестивалю «Вашківецька Переберія» Ореста Сірецького у музеї представлені як традиційні маски – діда, баби, цигана, ведмедя, так і сучасні. Є і традиційні костюми персонажів, які керують Маланкою – «Козак», «Вулан», «Бук-шандаря». Не обійшлося і без костюмів головних персонажів – Маланки та українки. Є безліч фотоматеріалів.
За словами організаторів, всі експонати принесли жителі Вашківців, які впродовж тривалих років підтримують традицію маланкування та є активними учасниками Переберії.
Нагадаємо, традиція, якій сотні років – у Вашківцях завжди з розмахом проходить Переберія. Чоловіки масово переодягаються у найрізноманітніші костюми й під супровід запальних пісень і танців влаштовують карнавальну ходу, жартівливо зачіпаючи перехожих. Відео. Читати далі: Маски, костюми, аксесуари та унікальні світлини. У Вашківцях відкрили музей Маланки
Scridb filter
 “Шлях пам`яті” – меморіальний проект презентували у приміщенні єврейського благодійного фонду “Хесед Шушана”, на вулиці Челюскінців, 2. Проект присвячений 75 роковинам трагедії в Бабиному Яру.
В експозиції представлені світлини та спогади очевидців злочинів німецьких націонал-соціалістів про масові вбивства євреїв у Києві, Кам`янці-Подільському та Чернівцях у 1941 та 1944 роках. Також демонструється новий документальний фільм “Подорож спогадів”, відзнятий в місцях трагедій. Експозиція – спільний українсько-німецький проект, за ініціативи єврейської громади Дюссельдорфа. Матіас Ріхтер, організатор проекту, представник єврейської громади міста Дюссельдорф: Цей проект – це спогад про трагедію Бабиного Яру 75 років тому. Ідея виникла в єврейської громади Дюссельдорфа за сприяння єврейської громади Чернівців. Спершу ми організували ворк-шоп із чернівчанами – це була перша гімназія Чернівців, університет, також єврейська громада і музей, ми планували, як це буде виглядати. Ми брали інтерв’ю в очевидців Голокосту, зняли фільм про це. Особливими для нас є Клара Кац та Катерина Терлецька. Клара Кац пережила два концтабори у семирічному віці. А пані Катерина була свідком різні у Садгорі, тому своєю теперішньою діяльність вона хоче зробити так, аби люди про це пам’ятали. Леонід Мільман, голова правління Єврейської громади Чернівецької області: Виставка триватиме протягом двох тижнів, до 31 грудня. І після цього поїде в Дюссельдорф. Тут зібрані унікальні спогади людей, які пережили катастрофу та їхніх нащадків. За результатами поїздки дослідницько-меморіального проекту відзнято фільм, який так само тут транслюється українською та німецькою мовами. Виставка вимагає заглиблення, ми спеціально обрали зал фонду «Хессед», тут є можливість прийти, уважно почитати. І ми впевнені, що хтось знайде щось нове, що дасть можливість осмислити або переосмислити факти. Відео. Читати далі: Світлини та спогади очевидців масових убивств євреїв оприлюднили у Чернівцях (ФОТО)
Scridb filter
 У мережі з’явився ролик із жіночим святковим вбранням кінця ХІХ – початку ХХ століття Заставнівського району.
Відео на youtube опублікувало FILM.UA Group. Ролик є частиною проекту «Спадок». Це цикл коротких атмосферних роликів, присвячених українській культурі, традиціям, народним звичаям від їх витоків до сучасності. У 1-шій частині циклу «Національне святкове вбрання» покажуть, як у XIX-ХХ столітті виглядала українка в залежності від віку, соціальної приналежності та історико-культурної області проживання. Для цього автори відтворять характерний для кожного регіону етнічний образ.
«Нашийна прикраса – салба, поширена виключно на Буковині, складається з нашитих рядами срібних монет, які кріпляться на текстильну основу. Жінки та дівчата виготовляли такі прикраси в домашніх умовах. В деяких салбах можна нарахувати аж 120 монет!
Мінтян – своєрідна хутряна довга безрукавка, оздоблена тхорячим хутром, яскравою аплікацією із сап’яну, та вишивкою.
«Засвітити волоссям» – давній термін, що означав ходити з непокритою головою. Для заміжньої жінки це вважалось тяжким гріхом. Буковинки покривали голову нафрамою – домотканою, тонкою, візерунчастою тканиною, що мала довжину до 3 метрів», – пояснює Марічка Квітка, консультант проекту «СПАДОК».
Діана Гоменюк. Героїня ролику захоплюється українською традиційною культурою, зокрема старовинними жіночими прикрасами, має власну невеличку колекцію.
Scridb filter
 У понеділок, 19 грудня, у місті Вашківці Вижницького району відбудеться урочисте відкриття музею Маланки. Для облаштування музею виділено 2 кімнати у приміщенні дитячої бібліотеки. Про це інформують у Вашківецькій міській раді.
За словами виконавчого директора фестивалю «Вашківецька Переберія» Ореста Сірецького у музеї будуть представлені як традиційні маски – діда, баби, цигана, ведмедя, так і сучасні. Будуть і традиційні костюми персонажів, які керують Маланкою – «Козак», «Вулан», «Бук-шандаря». Не обійдеться і без костюмів головних персонажів – Маланки та українки, фотоматеріалів. Вам буде цікаво: Маланка Фест – 2017 буде 15 січня. Реєстрація учасників розпочалася За словами організаторів, всі експонати приносять жителі Вашківців, які впродовж тривалих років підтримують традицію маланкування та є активними учасниками Переберії.
Нагадаємо, традиція, якій сотні років – у Вашківцях завжди з розмахом проходить Переберія. Чоловіки масово переодягаються у найрізноманітніші костюми й під супровід запальних пісень і танців влаштовують карнавальну ходу, жартівливо зачіпаючи перехожих. Читати далі: У Вашківцях відкриють музей Маланки
Scridb filter
 19-го грудня за адресою: вул. Челюскінців, 2, об 11:00 чернівчанам презентують спільний німецько-український меморіальний проект до 75-х роковин трагедії Бабиного Яру «Шлях пам’яті».
Проект ініційовано єврейською громадою м. Дюссельдорф і істориком Маттіасом Ріхтером на згадку про націоналсоціалістичні масові вбивства 55 000 євреїв 75 років тому в м. Кам’янець-Подільському і в Бабиному Яру в Україні. В рамках проекту буде представлено: – виставку, що продемонструє відвідувачам реальні історії очевидців тих подій; – фільм документаліста Володимира Георгієнка «Жінки з вулиці Бабин Яр» (1991 р.); – презентацію документального фільму «Подорож спогадів» місцями трагедії в Чернівцях, Кам’янець-Подільському та Бабиному Яру в Києві.
Мета проекту: – популяризувати пам’ятні для української, німецької та єврейської історії місця для сприяння туризму до меморіальних місць в Україні; – показати події Голокосту в Україні в 1941 р. та застерегти повторення подібної трагедії у майбутньому; – зблизити людей різних національностей та сприяти більш тісній співпраці з представниками українського громадянського суспільства на тлі культурно-історичної пам’яті; – стимулювати педагогічний процес виховання толерантності між молодими українцями і німцями, і у такий спосіб розробити нові концепції освітньої роботи для того часу, коли свідків тих подій вже не буде. Супровідна інформація «Шлях пам’яті» – це емоційна та інформаційно-насичена подорож місцями трагедії 1941 року. Достовірні факти та історії для створення проекту надали очевидці тих подій, їхні родичі, а також історики і журналісти. Це не просто розповіді, а болісні спогади про жахливі події 1941-го року. Особливістю заходу буде виступ українського режисера Володимира Георгієнка, який народився в Україні, але проживає в Дюссельдорфі. «Я свідомо пішов на створення монтажного калейдоскопа зі страшних кадрів кінохроніки і фото, щоб створити образ вселенського побоїща, нечуваних досі в історії воєн злодіянь катів, які знищили в ярах Бабиного Яру близько 33 тисяч євреїв Києва», – говорить режисер. Фільм «Подорож спогадів», презентація якого також буде представлена на виставці, був відзнятий для того, щоб історії свідків тих страшних подій залишилися для наступних поколінь, щоб молодь знала про події масових розстрілів євреїв, а також заради об’єднання народів різних національностей. Довідка: Цього року виповнюється 75 років з того часу, коли відбулись жахливі події у Бабиному Яру та Кам’янець-Подільському – найжахливіша різня єврейського населення. Наприкінці серпня 1941 року поліцейські і спеціальні загони СС вбили поблизу західноукраїнського міста Кам’янець-Подільський близько 23 600 євреїв, а 29 і 30 вересня понад 33 000 євреїв було розстріляно спеціальними підрозділами служби безпеки і СД в урочищі Бабин Яр в столиці України, місті Києві. (До визволення Києва Червоною Армією в листопаді 1943 року відбувалися інші масові розстріли, в яких були вбиті радянські військовополонені, партизани, роми, українські націоналісти і багато цивільного населення різних національностей. Загалом кількість жертв у Бабиному Яру сягнула, ймовірно, понад 200 000 людей.) Вшановуючи пам’ять загиблих, Єврейська громада Дюссельдорфа, Посольство Федеративної Республіки Німеччина в Україні за сприяння Міністерства закордонних справ Німеччини (Берлін) презентують проект «Шлях пам`яті». Читати далі: 19 грудня — у Чернівцях німецько-український меморіальний проект до 75-х роковин трагедії Бабиного Яру «Шлях пам’яті»
Scridb filter
|
Сайт функціонує за фінансового сприяння Програми підтримки національно-культурних товариств, етнічних громад Чернівецької області та української діаспори.
|
