БУКОВИНА

Маланка в селищі Красноїльськ на Буковині відбувається з учорашньої ночі. Перевдягнені маланкарі ходять від хати до хати.
Красноїльськ поділяється на кілька частин – так званих “кутів”. У кожному – своя маланка. Всього маланкарів – понад тисячу.
Основні персонажі маланки – ведмеді, жид, баба та дід, а також цар та цариця.
Цілий день у селі грає музика, ледь не всі жителі села зібралися біля сільської ради, аби подивитися на святкування.
Святкування у Красноїльську розпочинаються ще з ночі 13 січня, коли перевдягнені маланкарі ходять від хади до хати у супроводі музики.
Традиції у селі майже не змінилося за останні 400 років.
На відміну від вашківецької маланки, в якій щороку змінюються костюми учасників, у Красноїльську вже більше 100 років існує традиційний образ солом’яних ведмедів.
Основні персонажі Красноїльської маланки – ведмеді, жид, баба та дід, а також цар та цариця.
У Красноїльську розповіли легенду, згідно з якою, на тих територіях колись жили цар та цариця, які приручили маленького ведмежа. Їхні слуги, цигани, мали навчити ведмежа танцювати для господарів на свята. Ті лякали тварину “мачукою”. Ці сюжети маланкарі повторювали цілий день. Цигани піклувалися про ведмедя, годували його, поїли, допомагали встати чи лягти…
Костюми ведмедя виготовляють, переважно, з сіна. Потім дівчата їх прикрашають квітами.
Всього у селі є 5 Маланок. У всіх однаковий танець, вірізняються тільки костюми ведмедя. На Красна – Путна ведмедя виготовлені з очерету, Красна-Ільськ із скрученої соломи і довгими широкими крилами, верхня Маланка – скручена солома, але без крил.
Всі Маланки зібралися у центрі села біля церкви, де зіграли спільну виставу.
Маланки з усіх кутів Красноїльська зіюралися на толоці перед примарією і змагалися між собою, танцюючи при цьому один спільний танець під мелодію “Урсу”, що в перекладі означає “ведмідь”. І танець, і музика залишаються незмінними як і сотні років тому, як колись танцювали цигани.
У святкових заходах фестивалю традиційної культури «Красноїльська Маланка» в смт. Красноїльськ Сторожинецького району взяли участь голова обласної державної адміністрації Олександр Фищук, голова обласної ради І.Мунтян, голови Сторожинецької районної державної адміністрації та ради, голова Красноїльської об’єднаної територіальної громади, представники іноземної делегації з Польщі, Румунії та Угорщини. Читати далі: Красноїльська маланка

Традиційно, 14 січня, на день Святого Василя у Вашківці Вижницького району з’їжджаються тисячі гостей з різних куточків України аби подивитися на вашківецьку переберію. Цього дня вашківчани чекали цілий рік готуючи маски, костюми, вигадуючи нові образи. Участь у традиції маланкування беруть чи не всі жителі міста.
Гучні гуляння у Вашківцях розпочалися ще напередодні ввечері – маланкарі ходили від хати до хати, співаючи, танцюючи та бажаючи господарям щастя та достатку.
Сьогоднішнє дійство розпочалося з карнавальної ходи вулицями міста, яку очолив голова Вашківецької об’єднаної територіальної громади Микола Перч їдучи верхи на коні.
Біля міського будинку народної творчості та дозвілля відбулося урочисте відкриття фестивалю Маланок, участь в якому цього року беруть колективи з Румунії, Угорщини та Польщі.
У відкритті VI обласного фестивалю народної творчості «Вашківецька Маланка» (переберія) в м. Вашківці Вижницького району взяли участь голова обласної державної адміністрації Олександр Фищук, голова обласної ради Іван Мунтян, представники іноземних делегацій з Польщі, Румунії та Угорщини, голова Вижницької районної державної адміністрації Руслан Сенчук та голова районної ради Михайло Андрюк.
Відтак відбувся конкурс маланкових гуртів та ряджених, яких оголошував один з організаторів маланки Орест Сірецький. Серед традиційних персонажів – Дід, Баба, Циган, Коза, ведмеді. Всі присутні мали змогу побачити піратів на кораблі, мексиканців у справжніх сомбреро, кавказців. Також на Маланку прибули турецькі султани.
Відбулась церемонія купання ряджених, після чого розпочався святковий концерт, на якому було нагороджено переможців «Вашківецької маланки». Читати далі: Як у Вашківцях святкували Маланку

13 січня, в учбово-методичному центрі культури Буковини відбулося підписання протоколу Угоди про проведення 28-ого Міжнародного фольклорного фестивалю «Буковинські зустрічі».

Від української сторони у церемонії взяли участь заступник керівника апарату обласної державної адміністрації Олександр Шкурідін, начальник управління культури облдержадміністрації Віра Китайгородська, Чернівецький міський голова Олексій Каспрук.

З польської сторони угоду підписали мер гміни та міста Джержонюв Марек Хмєлевський. Також підписанти угоди з боку Угорщини – віце-президент Союзу буковинських секлерів Іштван Мартон. З боку Румунії угоду підписали мер міста Кимпулунг Молдовенеск Сучавського повіту Мігаїца Негура, віце-президент Сучавської повітової ради Георге Ніца, директор Центру культури «Буковина» в м. Сучава Сорін Філіп.

Згідно з існуючою традицією, підписання угоди про щорічний фестиваль «Буковинські зустрічі» відбувається почергово в регіонах, де відбувається цей великий міжнародний проект. Цьогоріч церемонія підписання приурочена проведенню свята Маланки на Буковині, в якому також візьмуть участь гості краю. В Чернівцях вищезгадана угода підписується вже вп’яте.

Поінформовано, що в цьому році фестиваль розпочнеться у Польщі з 21 червня по 25 червня 2017 року. Впродовж 1- 2 липня 2017 року захід відбудеться у Чернівцях. 28 – 30 липня фестивальні презентації пройдуть в Румунії (у місті Кимпулунг Молодовенеск), відтак в Угорщині (в місті Боньхад) «Буковинські зустрічі» відбудуться 4-6 серпня, завершиться цьогорічний фестиваль 26 – 27 серпня у Польщі (в містечку Джержонюв).

Як відзначив Олександр Шкурідін, підписання 5-ї угоди про проведення 28-ого Міжнародного фольклорного фестивалю «Буковинські зустрічі» у Чернівцях є досить знаковою подією, адже таким чином вдається продовжувати важливу справу щодо популяризації буковинської культури. «Невипадково церемонію підписання Угоди у Чернівцях вирішено провести саме в січні, адже у ці дні учасники країн-підписантів матимуть чудову нагоду ознайомитись з буковинськими традиціями та звичаями в рамках проведення на території Буковини Фестивалів Маланок», – зазначив посадовець.

Довідково: Міжнародний фольклорний фестиваль «Буковинські зустрічі» – один з найбільших мандрівних фольклорних фестивалів у Європі. Протягом року фестивальні едиції відбуваються в Польщі, Україні, Румунії, Угорщині. В 2017 році йому виповнюється 28 років – яскравому святу фольклору і традицій, яке мандрує країнами Європи, де проживають буковинські спільноти різних національностей. Такому яскравому культурологічному маршруту, який творить фестиваль щороку, позаздрить будь-яка туристична агенція: адже Буковина, як і «Буковинські зустрічі» – явище неповторне, колоритне і багатоголосе. Читати далі: У Чернівцях підписано Угоду про проведення 28-ого Міжнародного фольклорного фестивалю «Буковинські зустрічі»

15 січня о 12:00 на площі Філармонії розпочнеться VI фольклорно-етнографічний фестиваль Маланок — видовищне святкове дійство, яке презентує колоритну традицію маланкування та переберії Буковини. Цьогоріч у фестивалі візьмуть участь 43 колективи традиційної маланки і переберії. Серед них учасники з інших регіонів та з-за кордону.
Фестиваль відбувається у два етапи: — Карнавальна хода згідно маршруту: Пл.Філармонії — вул.Заньковецької — вул.Університетська — пл.Театральна — вул.Котляревського — пл.Соборна — вул.Франка — пл. Центральна — пл. Філармонії; — Виступи на сцені (пл. Філармонії). Опісля фестивалю, таланти та майстерність колективів глядачі оцінять голосуванням на сайті Маланка-фест.
Таким чином визначать переможців дійства.
Нагадаємо, у місцях проведення заходу буде обмежено рух транспорту. Читати далі: 15 cічня — у Чернівцях Маланка-фест: 43 колективи традиційної переберії

Щороку на Різдво в селищі Лужани, що на Кіцманщині, молоді хлопці прославляють Христа з вертепом Ця традиція збереглася ще від дідів-прадідів. Сам вертеп, будиночок з головними дійовими особами Різдва, – копія дідівського, його зберігають і колядують з ним кожного року.
Хлопці довго готуються до цього дійства, за місяць до Різдва – тренуються, вчать колядки та слова новорічного сценарію.
Традиційно, в Різдвяному вертепі головна дійова особа – Дід. Це жартівливий, впевнений у собі дідуган, який веселить господарів. Він найстарший з всієї компанії і найчастіше – керує всім вертепом. Читати далі: Свята тривають! У Лужанах колядують з вертепом (ФОТО)