БУКОВИНА

Все багатство обрядів та звичаїв, якими славиться буковинська земля під час циклу зимових свят, було представлене  22 січня в  обласному музеї народної архітектури та побуту.

Обласне театралізоване фольклорно-етнографічне свято виконавців традиційних зимових звичаїв та обрядів «Від Різдва Христового до Йордану» зібрало всіх небайдужих до коляди,  маланкових дійств та веселих забав.

Біля кожної хати, які представлені в музеї просто неба, лунала весела коляда. Всі колективи, які брали участь у святі,  обійшли територію музею та закликали нових колядників та маланкарів до урочистої ходи.

Відтак відбулась урочиста церемонія відкриття свята виконавців традиційних зимових звичаїв та обрядів «Від Різдва Христового до Йордану», у якій взяли участь очільники області та міста, поважні гості, митці, громадськість краю.

Виступаючи з вітальною промовою, голова обласної державної адміністрації Олександр Фищук наголосив, що особливої урочистості події надає те, що свято відбувається у День Соборності України, адже 22 січня 1919 року був проголошений Акт Злуки, який означав єднання західних та східних земель України. «Подібні заходи, які ми можемо спостерігати сьогодні, єднають нас, роблять сильною нацією, яка пам’ятає та шанує своє минуле, свої звичаї та традиції, а також робить все, щоб зберегти їх та передати прийдешнім поколінням, – зазначив очільник виконавчої влади краю. – Нехай Бог посилає гаразди у кожну буковинську родину, дарує міцне здоров’я та добробут на многії літа. Слава вам, слава Україні!»

У рамках свята, присутні мали нагоду переглянути виступи колективів на сцені, а також почастуватися традиційними буковинськими стравами, придбати вироби декоративного мистецтва, покататися верхи на конях та відвідати експонати музею. Читати далі: У Чернівцях відбулось свято “Від Різдва Христового до Йордана”

У місті Сігету-Мармацієй Марамороського повіту, 15 січня цього року, пройшов ХХIV “Міжнародний фестиваль українських колядок та зимових обрядів”, в якому взяли участь групи українських колядників з Тіміського, Ботошанського, Сучавського, Тульчанського, Караш-Северінського, Сату-Марського, Клузького та Марамуреського повітів Румунії, колядники з Києва, Івано-Франківська та Верховини та з Угорщини. Із Мараморищини були представлені наступні місцевості: Вишавська Долина, Бистрий, Красний, Кривий, Рускова, Рус-Поляни, Вишня Рівна, Кричунів, Луг-над-Тисою, Великий Бичків, Ремети, Коштіль, Сігету-Мармації. Щороку на цьому фестивалі, українці Румунії та українці закордону представляють свої колядки, новорічні та різдвяні звичаї. Зранку, учасники фестивалю взяли участь у святій літургії в Українській православній церкві міста Сігету-Мармацієй, потім колядники одягнені в народних костюмах пройшли містом, після чого виступали в залі імені Джорджа Енеску Дитячої школи музики та мистецтва.
Захід був організований Марамороською повітовою філією Союзу українців Румунії (СУР), на чолі з головою Мирославом Петрецьким. На фестивалі були присутні також: мер міста Сігету-Мармацієй Хоріа Скублі, голова Європейського Конгресу українців Ярослава Хортяні з Угорщини, голова секретаріату Товариства “Україна-Світ” Алла Кендзера, голова Всесвітньої координаційної ради Михайло Ратушний, голови повітових організацій СУР-у.
Марамуреський край славиться своїми давніми звичаями щодо святкування різдвяно-новорічних свят. Йде мова про колядування, виступи Вифлеємського вертепу, старої коляди та інші, саме тому тут організується найбільший фестиваль українських колядок та зимових обрядів. Голова Союзу Українців Румунії Микола Петрецький, за походженням із Мараморощини, розповість про ціль проведення фестивалю: “Цей фестиваль є однією із найголовніших подій, яку організує СУР не тільки за те, що у ньому беруть участь понад 800 учасників, але й за те, що мета фестивалю полягає в збереженні та переданні прекрасних зимових традицій та обрядів українців Румунії. Так як знаємо обряди охоплюють все життя людини від її народження до смерті. Таким чином, наша мета збувається. Цього року як ніколи майже половина із учасників були молоді особи, наймолодшому було лише чотири роки. Отже, молодь перебирає наші традиції, нашу культуру, нашу мову. Сподіваємося, що нам вдасться продовжити і надалі цей фестиваль.”
І українці, які проживають на Буковині, також зберегли багато своїх народних стародавніх звичаїв, частину з яких вони представили на Міжнародному фестивалі українських колядок та зимових обрядів у Сігету-Мармацієй. Про буковинську участь у фестиваль розповість вчитель української мови, палкий любитель українського фольклору Євсебій Фрасенюк з Негостини, Сучавського повіту: “Цього року Буковину представив гурт “Негостинські голоси”. Це чисельний гурт, до складу якого входять крім негостинців і кілька добрих виконавців із сусіднього села Бальківців та із міста Серет. До складу гурту входять майже 40 осіб різного віку, які дуже гарно спілкуються між собою. Керівником нашого колективу є вчитель музики Микола Крамар, який за походженням із Мараморощини, але ми вже вважаємо його нашим буковинцем. Він приходить із Сучави на репетиції з членами гурту, навчати їх виконувати різні пісні, а на цей раз колядки та щедрівки. Ми залучили до нашого хору і відому співачку, носія гуцульського фольклору Фелічіу Облезнюк. Вона виконала в Сігету-Мармацієй дуже давню українську колядку, отримавши довгі та щирі оплески з боку присутньої публіки. Наш колектив представив також фрагмент обряду гейкання, це новорічний обряд. Колядники бажають газдам щасливого нового року, добробуту, душевного світла, міцного здоров’я тощо. Гурт “Негостинські голоси” також виступив із негостинською колядкою “Ой шуми зелений луже”, яка у нашому селі виконується напередодні Водохрещя. Ця колядка присвячена взагалі дівчині з боку її нареченого. Цей звичай називається і “трубка”. Збираються вісім-десять хлопців й вони наймають “трубаря”, котрого кожен хлопець веде до своєї дівчини, щоб колядувати. Дівчина приготовляє гарний калач й коли парубки виконали колядку, вона виходить з цим калачем. Так само виходять її батьки. Вони дякують за коляду, а дівчина ламає цей калач на двоє. Половину дає своєму нареченому, а іншу половину повертає назад до хати. Це тому, що у випадку коли інший гурт, інша трубка прийде колядувати, то дівчина виносить залишену половину ламаного калача і це є знаком того, що її наречений вже був колядувати і інший хлопець не може мати претензій. Це дуже давній звичай, якого я пам’ятаю з мого дитинства та який зберігся і досі у Негостині.”
Викладач музики, композитор, диригент та збирач фольклору Івана Лібер із села Копачеле, Караш-Северінського повіту, який був присутній на фестивалі, також поділився своїми враженнями: “Представники Караш-Северінської організації СУР-у кожного року бувають на цій події. Готують свій виступ місяць або більше раніше, щоби видно було, що у Караш-Северніському повіті українська пісня. Українська колядка та звичаї на висоті. На цьому фестивалі у Сеготі виступав змішаний хор «Голос українців», який виконав колядки та пісні. Перша була колядка «Добрі християни двері відкривайте!», текст написаний Марією Чубіка, друга колядка була «Приймайте святий вечір» це обробка, третя пісня була “Ой у саду, саду, саду-винограду”, четверта – “Росте деревце”, це копашельська колядка, яку колядують від заснування села Копечеле на початку XX століття.”
Проведення фестивалю українських колядок та зимових обрядів має велике значення, враховуючи багато його аспектів, – вважає вчитель Євсебій Фрасенюк: “Організатори дуже розумно поступили запрошуючи творчі колективи зі всіх куточків Румунії де компактно проживають українці, із Буковини, Банатів, Тульчі, Клужу, Бухаресту, але і з-за кордону, які представляють свої специфічні колядки та обряди. Таким чином, присутня публіка має нагоду ознайомитися із різними різдвяно-новорічними звичаями, а учасники встановити творчих контактів, обмінятися досвідом. Інше велике значення полягає в тому, що у цьому фестивалі беруть участь особи різного віку: діти, юнаки, дорослі та люди похилого віку, а це зв’язує покоління, сприяє збереженню, переданню та розвитку звичаїв та обрядів з покоління в покоління. Іншою важливою ціль є той факт, що всі ці традиції та звичаї навчають людей певного порядку. Наприклад, те, що кожна колядка закінчується побажанням газді здоров’я, щастя, добробуту, а газди у свою чергу виходять, дякують і дарують колядникам, колись то горіхи, яблука, калачики, медяники, а тепер гроші або запрошують до хати та загощають. Значить, навчається молоде покоління поважати людську працю, поважати один одного, віддати честь. Це такий порядок життя, який обов’язкового треба, щоб молоде покоління його не тільки бачило, а й власно робило. І коли діти бачать один, другий і третій роки, то вони виростуть у цьому дусі, такої народної правдивої моралі. Ці фестивалі створюють таку велику сім’ю, об’єднану в дусі та в шані як до предків так і до сьогоднішнього покоління.” Читати далі: ХХIV Міжнародний фестиваль українських колядок та зимових обрядів

Ромське питання є непростим не лише в Україні. Фактично схожі проблеми є у всіх країнах колишнього соцтабору, незважаючи на те, увійшли вони в ЄС чи ні. Основні проблеми ромів приблизно однакові в усіх країнах: це соціальна ізоляція від місцевого населення, низький освітній рівень, погані умови життя, тотальна бідність, жахливі житлові умови, погане здоров’я, а також відсутність представників в органах влади, побутовий расизм, відсутність захисту з боку правоохоронних органів.

Для того щоб розірвати це замкнуте коло необхідно проводити просвітницьку роботу з ромами й надавати безкоштовну правову допомогу, чим посилювати їх правові можливості та відкривати доступ до ресурсів міста, регіону та країни. Читати далі: Інтеграція ромської меншини в українське суспільство

15 січня 2017 році за участі голови обласної державної адміністрації Олександра Фищука, голови обласної ради Івана Мунтяна, іноземних гостей, митців та представників громадськості в учбово-методичному центрі культури Буковини відбулося засідання круглого столу на тему: «Збереження, розвиток та популяризація різдвяно-новорічних традицій Буковини».
Голова обласної державної адміністрації Олександр Фищук привітав поважних гостей з Румунії, Польщі та Угорщини, які завітали на Буковину в особливу пору, коли українці святкують три великих християнських празники – Різдво Христове, Святого Василя Великого, яке співпадає з відзначенням Нового року за старим стилем та Богоявлення і Хрещення Господнє. «У нас, на Буковині, де споконвіку живуть представники різних етносів, традиційна культура неймовірно самобутня й колоритна. Ми пишаємося цим, тому всіляко сприяємо збереженню, розвитку та популяризації народної культурної спадщини. Свідчення цьому – понад десять фестивалів у різдвяно-новорічну пору, які відтворюють традиційну зимову обрядовість та проводяться у всіх районних центрах області й окремих селах. Але найбільш відомі – обласні фестивалі народної творчості «Вашківецька Маланка», «Красноїльська Маланка» та «Маланка-фест» у Чернівцях».
За словами Олександра Фищука, проведення подібних засідань круглих столів є чітким орієнтиром, що буковинці рухаються у правильному напрямку – потрібно робити все не лише для того, щоб зберегти традиції, які нам залишили предки, а й розвивати їх для нащадків.
Під час засідання виступали знані митці, науковці, представники влади різних рівнів. Всі вони були єдині у ствердженні, що буковинська маланка буде жити і розвиватися, вона має унікальну силу, а об’єднавши зусилля влади, бізнесових кіл та громадськості, потрібно гідно представити її світу. Читати далі: Відбулося засідання круглого столу на тему: «Збереження, розвиток та популяризація різдвяно-новорічних традицій Буковини»

Переможця визначать глядачі.
Уже завтра, 15 січня, у Чернівцях відбудеться Фестиваль Маланок. Його розпочнуть карнавальною, святковою ходою о 12.00. Стартуватиме намасовіша хода на площі Філармонії. Цьогоріч участь у фесті візьмуть 46 колективів. Це найбільша кількість учасників за шість років проведення свята. Переможців за допомогою онлайн-голосування визначатимуть глядачі.
“15 січня 46 колективів-учасників Фестивалю Маланок 2017 (Маланка-фест) змагатимуться за право називатися кращими, головний приз і ось такий кубок. Нагадую, що визначатимуть кращі колективи глядачі.
15 січня, з 11.00 і до завершення виступів всіх колективів на сайті: malankafest.com.ua можна буде проголосувати за кращий колектив”, – написала у Фейсбуку засновник та організатор кулльтурно-етнографічного Фестивалю Маланок у Чернівцях Оксана Лелюк. Читати далі: На Фестивалі Маланок за право називатися кращим змагатимуться 46 колективів